Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

Волонтерство в Україні

Категорія: Різне

За належністю до певної організаційної структури серед волонтерів України можна умовно виокремити тих, хто працює при Центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦСССДМ), а також волонтерів — членів різних громадських об'єднань (Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», Центр волонтеріату «Добра воля» тощо).

Серед волонтерів найчисельнішою групою є учні старших класів і середніх спеціальних закладів, студенти вищої школи. Волонтерами виступають також батьки, пенсіонери та спеціалісти, які безкоштовно надають різні види соціальних послуг.

Павло Тичина

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

«Біжить життя моє спіралями»
Літературна година

     Павло Тичина народився 27 січня 1897 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній родині сільського дяка Григорія Тичиніна. Батько майбутнього поета мав талант педагога. Від нього хлопчик дізнався, що таке поїзд, пароплав; чому сонце велике, а зорі маленькі. Так він навчився читати і писати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку дуже любив Павлусь. 

Вшанування Героїв Крут

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Тернистими шляхами в ім'я держави

(Історичний екскурс)


Йшов вісімнадцятий рік ХХ століття.. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою.

31 травня - День боротьби з тютюнопалінням

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Чим шкідливе куріння!
Інформаційний буклет


31 травня - День боротьби з тютюнопалінням

За дослідженнями вчених, тютюновий дим – дуже отруйна речовина, яка містить у собі крім нікотину, близько 1000 особливо отруйних твердих і газоподібних речовин. Окрім негативного впливу на нервову систему і мозок, серцево-судинну і дихальну системи, тютюнопаління збільшує ризик захворювання злоякісними новоутвореннями.
Так, в газовій фракції диму міститься бензпірен (сильний канцероген, що спричиняє рак), азот та його окисли, оксиди вуглецю, ціаністий водень, акролеїн, гліцерин, спирти, альдегіди і кетони, вуглеводні, феноли, та інші. В склад диму тютюну входять синильна кислота, радіоактивний полоній, миш’як та інші солі важких металів, особливо це пов’язано з теперішнім техногенним забрудненням довкілля.
Нікотин є одним із найсильніших з відомих рослинних отрут, які впливають на нервову систему. Вміст нікотину у диму сигарети – від 0,4 до 3мг, при цьому його смертельна доза для людини становить 70 мг, тобто одна пачка випалених сигарет. Ніхто не може випалити першої сигарети до кінця, при цьому виникають запаморочення й нудота, іноді слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання. Поступово організм пристосовується до нікотину і паління не викликає неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває. Варто пам’ятати, що фізична та психологічна залежність до нікотину розвивається набагато швидше, ніж до алкоголю.
Нікотин та інші складові тютюнового диму завдають великої шкоди нервовій системі й мозку, погіршуючи пам’ять, точність виконання математичних дій та орієнтації у просторі, здатність до навчання, негативно впливають на серцево-судинну і дихальну системи, спричиняють ряд захворювань.
Першою від тютюнового диму потерпає зубна специфічний запах.
Разом з тютюновим димом утворені сполуки осідають на верхніх дихальних шляхах, легенях, надходять у кров. Постійне подразнення голосових зв’язок змінює тембр голосу, що помітно у людей, які зловживають палінням. Потрапивши до легень, значна частина диму осідає та поглинається альвеолами. Через це з’являється кашель, мокрота, ядуха, бронхіт та інші захворювання дихальної системи. Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї, легень тютюновим димом, розвивається їх хронічне запалення. Тому палії частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, бронхіт, трахеїт, захворювання у них мають тяжкий перебіг.
У курців на відміну від людей, що не палять, в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші, при цьому смертність від цих хвороб у курців значно вища.
Понад 80% хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунка та дванадцятипалої кишки, є курцями, особливо часто ці захворювання зустрічаються у запеклих курців. Доведено, що паління негативно впливає і на лікування виразки шлунка.
Смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не палять. Паління збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення і інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунка, сечового міхура. Курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше – на виразкову хворобу шлунка. Паління також ускладнює перебіг інших хвороб людини, особливо хронічних. Життя курців до 10 роки коротше, ніж у тих, що не палять, при чому скорочення тривалості життя прямо залежить від того, з якого віку та як довго людина палить.
Проблемою є також те, що приблизно кожна п’ята жінка віку 20-60 років, є активним курцем, у першу чергу в містах. Жінки, які палять, крім вказаних вище захворювань, страждають непліддям, ризик кровотечі і спонтанного аборту під час вагітності вищий, ніж у жінок, які не палять. Менопауза наступає швидше, відповідно, такі жінки і старіють швидше. Існує багато доказів того, що паління до настання і під час вагітності шкідливе для дитини, оскільки погіршується транспортування кисню і поживних речовин, що призводить до ненормального розвитку дитини, появи аномалій, зокрема генетичних, передчасного переривання вагітності, тощо. Причому, немає прямої залежності між кількістю випалених цигарок і їх шкідливістю.
Що стосується паління серед підлітків, то тут спочатку привабливим чинником є бажання виглядати дорослим, не бути «білою вороною» серед друзів, що палять, потім звичка укорінюється.
Особливо шкідливим паління є для молоді, і може негативно вплинути на їх потомство та швидко призвести до проблем із здоров’ям.
Значної шкоди завдає також «пасивне паління», коли людина, що не палить, вдихає повітря, отруєне тютюновим димом. При цьому, небажані наслідки для стану їх здоров’я можуть бути ще гірші, ніж для курців, тому що організм не адаптований до тютюнового диму.
Практично до 30% людства мають згубну звичку тютюнопаління. Але необхідно зрозуміти – паління є не тільки особистою проблемою кожної людини окремо, але й гострою соціальною проблемою, з якою пов’язане майбутнє людства. Паління та його вплив на організм людини стали сьогодні і медичною проблемою, тому варто замислитись: запалювати цигарку, чи зберегти своє і довколишніх здоров’я.

Шукайте інформацію на Інтернет-сайтах:

 https://city-adm.lviv.ua/news/science-and-health/medicine/233867-chym-nebezpechne-tiutiunopalinnia-dlia-zdorovia-i-zhyttia-liudyny
 https://www.pmi.com/resources/docs/default-source/market_pages_smoke_and_health/health-effects-of-smoking_uk.pdf?sfvrsn=3b16b7b5_4
 https://life.pravda.com.ua/health/2018/04/22/230448/
 http://stopsmoking.org.ua/whyto/mifi-ta-fakti-pro-kurinnya/
 http://stopsmoking.org.ua/whyto/vpliv-kurinnya-na-organizm/
 https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-44869486


Література
 Ільченко Н.В. Кинути палити – це легко? /Н.В. Ільченко //Безпека життєдіяльності. – 2017. - №5. – С. 5.
 Леус А. Що шкідливіше – кальян чи цигарки /Анна Леус //Безпека життєдіяльності. – 2018. - №4. – С. 10-11.
 Пожарська Г.Ю Суд над шкідливими звичками (Сценарій виховного заходу) /Г.Ю. Пожарська //Безпека життєдіяльності. – 2015. - №9. – С. 13-18.
 Сливінська І. Кидайте курити вже сьогодні /Інна Сливінська //Безпека життєдіяльності. – 2017. - №8. – С. 5.
 Усик С., Богданович Л. Причини куріння неповнолітніх /Світлана Усик, Лілія Богданович //Безпека життєдіяльності. – 2018. - №10. – С. 22.
 Усик С., Богданович Л. Тютюн – повільна отрута /Світлана Усик, Лілія Богданович //Безпека життєдіяльності. – 2019. - №3. – С. 10.

5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Категорія: Екологічне виховання

Земля хворіє: озирнись у турботі
5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього середовища

Екологічний набат



5 червня – Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day)
«Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами» – такі слова звучали у зверненні до генерального секретаря ООН, підписаному 2200 діячами науки й куль¬тури з 23 країн світу. У травні 1971 року екологічно стур¬бована спільнота почала свою безпрецедентну боротьбу із забрудненням навколишнього природного середовища.
Сучасна екологічна ситуація на планеті Земля характеризується , майже повсюдно, різним погіршенням якості навколишнього середовища. Забруднена атмосфера , гідросфера,знищені мільйони гектарів родючих грунтів отрутохімікатами і радіоактивними відходами забруднена планета,величезних розмірів досягло обезліснення і опустелювання- руйнується біосфера.
Земля – це наш дім . а який він? Французький географ Еліне Реклю влучно сказав:»Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі». Тобто ми маємо те навколишнє середовище яке заслужили. Наша блакитноока планета Земля має життєвий шлях розвивається змінюється. Вона також як і ми хворіє й бореться з недугами . І останніми десятиліттями особливо інтенсивно.
Зростання масштабів господарської діяльності людини , безконтрольний техногенний вплив людини на природу досяг апогею. Ніколи раніше у своєму поступальному русі на шляху прогресу ми не порушували настільки явно і грубо екологічні зв’язки в природі. Природа сама по собі завжди моральна, аморальною її може зробити лише людина. Збереження природи непомітно для всіх нас переросло в проблему виживання цивілізації.
Щогодини на нашій планеті
 1700 акрів продуктивної землі перетворюється на пустелю;
 близько 2000 тис . дітей помирають від голоду;
 відходи промисловості займають 200 тис. гектарів родючих земель;
 працює понад 1000 тис. хімічних заводів зі шкідливими для здоров’я людини виробництвами;
 55 чоловік отруюються і гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;
 1000 чоловік помирає від отруєння водою;
 2000 тонн кислотних дощів випадають у Північній півкулі;
 5-6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

Щохвилини на нашій планеті
 в атмосферу виділяється понад 12 тисяч тонн вуглекислого газу;
 зміщується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання;
 використовується близько 35 тисяч барелів нафти;

В Україні:
 зникло 20 тисяч малих річок;
 розорано земель більше, ніж у будь якій іншій країні Європи;
 уже непридатні для використання 60% чорнозему;
 відходи промисловості займають 200 тисяч гектарів родючих земель;
 працює понад тисяча хімічних заводів зі шкідливими для здоров’я людини виробництвами.

Головною причиною усіх негараздів у природі була і є людина.
На початку ХХ століття Антуант де Сент-Екзюпері (1900-1944 рр.), французький льотчик і письменник у своєму творі «Маленький принц» писав: «Усі ми діти одного корабля по імені Земля, отже, пересісти з нього просто нікуди… Існує жорстке правило: прокинувся вранці, умився, опорядився – і одразу ж приведи до ладу свою Планету».
Людина і природа як частина єдиного цілого взаємопов’язані і тісно взаємодіють. Земля на якій ми живемо, - це дар, але якщо ми не зберігатимемо навколишнє середовище, то втратимо його назавжди і при цьому загинемо самі.
5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього середовища


Шукайте інформацію на Інтернет-сайтах:

 http://wwf.panda.org/uk/
 http://www.eco-live.com.ua/
 http://ecology.child-library.kiev.ua/
 http://nature.land.kiev.ua/green-book.html
 http://www.greenpack.in.ua/
 http://redbook-ua.org/
 http://www.zelenysvit.org.ua/

4 квітня 1937 року - день утворення Києво-Святошинського району

Категорія: Література про Києво-Святошинський район

Живописна перлина України – Києво-Святошинський район

Ки́єво-Свято́шинський район розташовано у центральній частині Київської області та півкільцем огортає столицю України з південно-західної частини. Окрім міста Києва він межує з Бородянським, Макарівським, Вишгородським, Обухівським та Васильківським районами, Бучанською та Ірпінською міськими радами. Територією району протікає 15 річок, серед яких: Ірпінь, Рокач, Буча, Козинці, Бобриця, Нивка, Мощунка, Горенка, Горлянка, Віта, Сіверка та ін. Адміністративна межа району складає 72 564 га, що становить 2,6% від загальної площі Київської області.
Чисельність населення складає понад 155 тисяч осіб. Серед національного складу найбільшу питому вагу займають українці, росіяни, білоруси, поляки, вірмени, євреї, азербайджанці, молдавани, болгари, грузини, татари.
Цілий ряд адміністративно-територіальних змін пережили території Києво-Святошинського району. Тут чергувалися князівства, землі, волості, повіти, провінції, воєводства, полки, сотні, намісництва, губернії та округи.
4 квітня 1937 року Президія ЦВК УРСР видала постанову про створення адміністративних районів, міських Рад, обласних центрів на території приміських зон. Відтоді був створений Київський (Святошинський) район, до складу якого ввійшло 33 сільські і 3 селищних ради.
За указом Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення і внесення змін в назви деяких міст, районних центрів України» від 5 серпня 1944 року Київський район було перейменовано на Києво-Святошинський.
Києво-Святошинський район - це живописна перлина України, де складались кращі традиції українського народу, його матеріальні та духовні надбання. Прикиївська земля, до якої відноситься територія Києво-Святошинського району, перебачила і пережила за багато століть безліч подій. Всипана могилами древніх поховань, помережена Змійовими валами, зорана скіфами-орачами, стоптана половецькими кіньми, переміряна кроками княжих ратників, вона, проте, завжди була рідним домом нашим далеким пращурам, їх колискою, нетлінною пам’яттю. Ця земля стала свідком розквіту й занепаду Київської держави, навали орд Батия, поневолення українських земель іноземними загарбниками, боротьби українського народу проти соціального та духовного рабства, трагічно-героїчних сторінок Української революції, «Сталінської індустріалізації» та колективізації, голодомору 30-х років, подій Великої Вітчизняної війни та післявоєнної відбудови. Тут водили свої загони Семен Палій і Богдан Хмельницький, сюди докочувалася хвиля Коліївщини.
З Києво-Святошинським краєм пов’язані імена видатних діячів науки, культури, мистецтва, тут вони жили, відпочивали, творили: М.Лисенко, Шолом-Алейхем, С.Надсон, В.Самійленко, Марія та Борис Грінченки, П.Нестеров, Леся Українка, М.Пимоненко, М.Садовський, М.Заньковецька, Ф.Меринг, В.Риков, О.Богомазов, М.Старицький, М.Коцюбинський, С.Єфремов, родини Байкових, Булгакових, Терещенків, Грушевських, Кістяківських, Кониських, Матушевських.
З метою популяризації літератури про рідний край в Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих оформлені книжкові виставки «Києво-Святошинський район – наш край благодатний» та «Тобі історія розкаже, як край наш жив» в яких висвітлюється економічний стан краю, історичні і культурні особливості району, міста, екологічні проблеми, а також твори місцевих письменників, поетів, публікації про видатних людей краю та ін.
4 квітня 1937 року - день утворення Києво-Святошинського району
4 квітня 1937 року - день утворення Києво-Святошинського району
4 квітня 1937 року - день утворення Києво-Святошинського району
4 квітня 1937 року - день утворення Києво-Святошинського району

Слів непереможні зливи

Категорія: ---

Слів непереможні зливи
Інформаційний список літератури
(До 125-річчя від дня народження
Максима Тадейовича Рильського, українського поета,
громадського діяча)

Привітання з 8 березня!

Категорія: Бібліотеки-філії Києво-Святошинської районної ЦБС


Шановні колеги!
Від щирого серця вітаю вас з 8 березня. Бажаю, нехай жіноче щастя буде таким же нескінченним, як і вісімка на сьогоднішньому листі календаря.

Привітання з 8 березня!

З повагою директор Києво-Святошинської районної ЦБС, заслужений працівник культури Гулєвата Н. В.

Курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників

Категорія: Бібліотеки-філії Києво-Святошинської районної ЦБС

З 11 лютого для працівників культури Києво-Святошинського району розпочалися курси по підвищенню кваліфікації. Підвищення кваліфікації працівників бібліотек району обумовлене постійними змінами і вимогами часу. Києво-Святошинська центральна районна бібілотека для дорослих стала базою проведення занять для бібліотекарів.
З цікавими на актуальні теми лекціями перед присутніми виступили:
Гончарова О. М. - доктор культурології. професор - "Мова як засіб комунікації"
Хіміч Я. О. - доцент, кандидат історичних наук - "Стратегія розвитку бібліотек в умовах децентралізації"
Кулик Є. - керівник центру інформаційної підтримки освіти та досліджень, бібіліотека КПІ - "Бібліотека4успіх: тренди, ролі, простори, стратегії, люди".
Курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників
Курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників
Курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників
[center]Курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників

Курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників
Курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників
Курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників[/center]

Моя душа жива і співає, і проростає крізь квіти» (персоніфікований огляд поезії Сергія Губерначука)

Категорія: Новинки книжкового світу

«Моя душа жива і співає, і проростає крізь квіти»
(персоніфікований огляд поезії Сергія Губерначука)


Сергі́й Григо́рович Губерначу́к

Моя душа жива і співає, і проростає крізь квіти» (персоніфікований огляд поезії Сергія Губерначука)

(28 липня 1969, Київ, Україна – 7 грудня 2017, Київ, Україна) – український поет, актор, читець, співак.
Народився в Києві, у сім’ї вчителів. Закінчив Київське педагогічне училище та Київський театральний інститут імені Івана Карпенка-Карого.
З 1992-го до 2006-й роки – актор Київського академічного Молодого театру (більше 15 провідних ролей на професійній сцені); кіноактор (роботи в проектах студії Укртелефільм та кіностудії імені Олександра Довженка; ролі, озвучування, дублювання), усього понад 50 ролей у театрі, кіно і на телебаченні.
Поетичні здібності проявлялися на театральній сцені. Поетичний доробок Сергія Губерначука охоплює понад 1000 віршів різних жанрів. У співпраці з композиторами України та ближнього зарубіжжя написано понад 200 пісень українською та російською мовами.
У 2018 році вийшли друком чотири поетичні збірки ("Усім тобі завдячую, Любове...", "Переді мною...", "Перґаменти", "Матіоловий сон"). У 2019 році видані книжки "Дай, я буду таким, як хочу...", "Поезії розбурханих стихій", "Учорашнє"; у 2020 році – збірка віршів і цитат російською мовою "Мозаїка" ("Мозаика"). Пропонуємо вам огляд збірок поезій Сергія Губерначука, які знаходяться у фонді Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки для дорослих.
Назад Вперед

Архів новин

Июнь 2020 (2)
Апрель 2020 (1)
Март 2020 (2)
Февраль 2020 (4)
Январь 2020 (1)
Декабрь 2019 (4)

^