Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

"Українське козацтво: відгомін віків" Рекомендаційний бібліографічний список

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

[/center][center]"Українське козацтво:  відгомін віків" Рекомендаційний бібліографічний список

14 жовтня — День українського козацтва

"
Українське козацтво: відгомін віків"
Рекомендаційний бібліографічний список

14 жовтня українці святкують одразу три свята: Свято Покрови Божої Матері, День українського козацтва, День захисника України.
З Днем українського козацтва пов’язане святкування Покрови, адже саме Матір Божу козаки вважали своєю небесною заступницею й покровителькою. Образ козака неодноразово постає на сторінках книг та в екранізованих картинах, адже в українській культурі – це звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. КЗ «Публічна бібліотека» пропонує вашій увазі книги, що розкривають сторінки історії героїчної боротьби захисників рідної землі Козацької доби.
"Українське козацтво:  відгомін віків" Рекомендаційний бібліографічний список

Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі / П. Аброскін, В. Кривошея, О. Стасенко. – Київ: Видавничий дім «Стилос», 2004. – 183 с.
Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / В. Б. Антонович; передм. І. І. Глизя. – К. : Україна, 2004. – 304 с. : іл.
Бачинська О. Козацтво в «післякозацьку» добу української історії (кінець ХУІІІ-
ХІХ ст.) : наук.-попул. вид. / Олена Бачинська. – К. : Вища школа, 2011. – 287 с.: іл.
Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа / худ.- оф. О. М. Артеменко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2012. – 472 с.
Борисенко В. Зародження української козацької держави / Володимир Борисенко // Чумацький шлях. – 2002. - №3. – С. 2.
Голобуцький В. О. Запорозька Січ в останні часи свого існування. (1734 – 1755 рр.) / В. О. Голобуцький; передм. В. С. Мороза. – Дніпропетровськ : Січ, 2004. – 421 с.
Голобуцький В. О. Чорноморське козацтво / В. О. Голобуцький; упоряд. та перекл. І. В. Голобуцького ; передм. та післям. П. В. Голобуцького. – Дніпропетровськ: Січ, 2008. – 494 с.
Гончарук Т. Г. Дем’ян Многогрішний / Т. Г. Гончарук; худ. оформлювач. О. М. Артеменко. – К. : Вид. дім. «Прадес», 2012. – 120 c.
Горобець В. Гетьман Брюховецький. Життя у славі, владі та ганьбі / Віктор Горобець. – К. : Парл. Вид-во, 2019. – 440 с.
Гуржій О. Іван Скоропадський / О. Гуржій. – К. : Видавничий дім «Альтернативи», 2004. – 312 с.
Гуржій О. І. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний / О. І. Гуржій, В. В. Корнієнко. – К. : Україна, 2004. – 192 с. : іл.
Журавльов Д. Іван Мазепа: людина, політик, легенда / Денис Журавльов; худож.-оформлювач М. С. Мендер. – Харків: Фоліо, 2020. – 348 с. : іл.
Історія України в особах. Козаччина. – Київ: Видавництво «Україна», 2013. – 304 с. : іл.
Історія українського козацтва: нариси у 2 т. / Редкол. : В. А. Смолій та ін.. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006.
Каляндрук Т. Загадки козацьких характерників. – Львів : ЛА «Піраміда», 2007. – 288 с.
Кащенко А. Про початок козаччини та боротьбу її з татарами й турками (1483-1590 роки) / Андрій Кащенко // Чумацький шлях. – 2019. - №1. – С. 11-14.
Кралюк П. М. Богдан Хмельницький: легенда і людина / Петро Кралюк; худож-оформлювач О. А. Гугалова. – К. : ДОВЖЕНКО-БУКС, 2018. – 282 с. : іл.
Кралюк П. М. Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях / Петро Кралюк; худож-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2020. – 424 с. : іл.
Кралюк П. Петро Конашевич-Сагайдачний – творець української нації / Петро Кралюк; худож-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2019. – 170 с. : іл.
Крупницький Б. Д. Гетьман Данило Апостол і його доба / Б. Д. Крупницький; передмова В. М. Горобця. – К. : Україна, 2004. – 288 с. ; іл.
Крупницький Б. Д. Гетьман Мазепа та його доба / Б. Д. Крупницький; передмова В. М. Горобця. – К. : Україна, 2001. – 240 с. : іл.
Кулиняк Д. І. «Од Калниша вісті…» / Данило Кулиняк. – К. : ВАТ «Видавництво «Київська правда», 2004. – 344 с.
Павленко С. Батуринська фортеця / Сергій Павленко. – К. : Мистецтво, 2019. – 191 с. : іл..
Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності / Сергій Плохій; пер. з англ. Романа Клочка. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 496 с.
Реєнт О. П., Коляда І. А. Усі гетьмани України / О. П. Реєнт; І. А. Коляда; худ.-оформл. А. С. Ленчик. – Харків: Фоліо, 2008. – 415 с. – (Історичне досьє).
Савченко В. А. Павло Скоропадський – останній гетьман України /В. А. Савченко; худож.-оформл. Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. – Харків : Фоліо, 2008. – 380 с. – (Історичне досьє).
Сергійчук В. І. Дмитро Вишневецький. / В. І. Сергійчук. – К.: Україна, 2003. – 192 с.
Смолій В., Степанков В, Богдан Хмельницький: полководець, дипломат, державотворець / Валерій Смолій, Валерій Степанков. – Київ : Парлам. вид-во, 2020. – 752 с.
Таїрова-Яковлева Т. Г. Гетьмани України. Історії про славу, трагедії та мужність / Т. Г. Таїрова-Яковлева. – К. : ТОВ «Видавництво «Кліо», 2019. – 424 с.: іл.
Чухліб Т. Магнат, Козак і Гайдамака. Боротьба за владу Русі-України з Короною Польською (1569-1769 рр.) – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2018. – 256 с.
Чухліб Т. Проти Москви разом Туреччиною / Тарас Чухліб // Чумацький шлях. – 2016. - № 2. – С. 19-21.
Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663-1713). Тарас Чухліб. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. – 288 с.
Чухліб Т. Гетьмани України: війна, політика, кохання / Тарас Чухліб. – К. : Арій, 2016. – 480 с. : іл.
Чухліб Т. В. Шлях до Полтави: Україна і Росія за доби гетьмана Мазепи / Т. В. Чухліб. – К. : Наш час, 2008. – 263 с.
Шевчук В. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI-XVIII ст.: У 2 кн. В. О. Шевчук. – К. : Грамота, 2007.
Шудря М. А. Січ-мати. / М. А. Шудря. – К. ТОВ «Елібре», 2008. – 560 с.
Яворницький Д. І. Вольності запорозьких козаків / Дмитро Яворницький; пер. із рос. Т. С. Завгородньої; передм. В. С. Мороза; худ. оформ. А. П. Дерев’янка. - Дніпропетровськ: Січ, 2002. – 359 с.
Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: У 3 т. / Дмитро Яворницький; редкол.: П. С. Сохань (відп. ред.) та ін. – К.: Наук. Думка, 1990 – 1991.
Яневський Д. Б. Проект «Україна». Відомі історії нашої держави: продовження / Данило Яневський; худож.-оформлювач О. Д.Кононученко. – К. : ДОВЖЕНКО БУКС, 2016. – 285 с.: іл.
[center]"Українське козацтво:  відгомін віків" Рекомендаційний бібліографічний список





«Маловідомий Юрій Клен» (Літературна довідка до 130-річчя від дня народження Юрія Клена)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

«Маловідомий Юрій Клен»
(Літературна довідка до 130-річчя від дня народження Юрія Клена)

«Маловідомий Юрій Клен» (Літературна довідка до 130-річчя від дня народження Юрія Клена)

Впродовж останніх років в історії української літератури відкриваються все нові й нові імена справжніх патріотів. Вони повертаються до нас із небуття, як птах Фенікс відроджуються з попелу і потрапляють в безсмертя. Серед багатьох таких імен на небосхилі української літератури яскраво палає ім'я Юрія Клена.
Дорога до поетичної спадщини Юрія Клена – непроста, бо непростим, трагічно складним був час, на який випало життя і творчість поета.

«Михайло Драгоманов – історик і політичний діяч» (до 180-річчя від дня народження)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

«Михайло Драгоманов – історик і політичний діяч».
«Михайло Драгоманов – історик і політичний діяч» (до 180-річчя від дня народження)

Михайло Петрович Драгоманов – український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч.
Народився 6 (18) вересня 1841 року у м. Гадячі на Полтавщині в родині дворян.
М. Драгоманов навчався у Полтавській гімназії, де цікавився гуманітарними дисциплінами і, насамперед, минулим українського народу.
1859 р. М. Драгоманов вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. Ще під час навчання він викладав у недільній школі на Подолі, а після її закриття – у Тимчасовій педагогічній школі.
Закінчивши університет, Драгоманов працює в Другій київській гімназії. Саме педагогічна діяльність приводить його 1863 р. до київської “Громади”.
Драгоманов досліджував історію стародавнього світу, простежуючи механізм функціонування суспільства та держави, і дійшов висновку, що суспільство є цілісною системою, розвиток якої тісно пов’язаний з економікою, соціальними відносинами, політикою, духовною культурою.

«Михайло Грушевський: історик і будівничий нації» (До 155-річчя від дня народження Михайла Грушевського)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

«Михайло Грушевський: історик і будівничий нації»
«Михайло Грушевський: історик і будівничий нації» (До 155-річчя від дня народження Михайла Грушевського)

155 років тому народився найвидатніший історик України – Михайло Сергійович Грушевський, який увійшов до історії українського народу як найбільший український літописець усіх часів, автор модерної історії українського народу, педагог, організатор науково-дослідницьких установ, видатний політичний діяч і державник, невсипучий борець за відновлення української державності.
Михайло народився 17 (29) вересня 1866 року у Холмі (нині Польща), де його батько, Сергій Федорович Грушевський після закінчення Київської духовної академії працював вчителем словесності. Виріс на Кавказі. Виховання, розповіді батька та рідкі поїздки в Україну рано збудили в Михайлові зацікавлення та вболівання за долю Батьківщини. Під час навчання в Тифліській гімназії у 1880-1886 рр. почалося свідоме захоплення українською історією та літературою, пошук свого місця у справі служіння Україні. З 1886 року Михайло продовжує здобувати освіту на історико-філологічному факультеті Київського університету. Грушевському поталанило на справжнього вчителя - відомого історика, професора Володимира Антоновича. Під його керівництвом він підготував свої студентські наукові праці, які не втратили свого значення і сьогодні, захистив магістерську дисертацію. За рекомендацією В. Антоновича 1894 р. Михайло Грушевський отримав посаду професора першої на українських землях кафедри історії України у Львівському університеті. Десятилітня доба Михайла Грушевського у Львові (1894-1914) — це курси лекцій в університеті, це створення власної історичної наукової школи, це напружена праця в Науковому товаристві імені Шевченка (очолював з 1897 р. по 1913 р.), яке завдяки організаторському таланту вченого по праву мало статус нетитулованої Української академії наук, це неперевершена видавнича діяльність.

25 вересня - День Вишневої міської територіальної громади

Категорія: Вишнівська міська територіальна громада

25 вересня ми вперше святкуємо День Вишневої міської територіальної громади.
Вишнева міська територіальна громада – територіальна громада в
Україні, в Бучанському районі. Адміністративний центр - місто Вишневе.
Утворена 12 червня 2020 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
У складі громади 2 населенні пункти — місто Вишневе і село Крюківщина.

25 вересня - День Вишневої міської територіальної громади

До цих свят у КЗ «Публічна бібліотека» Вишневої міської ради оформлена постійно діюча книжково-інформаційна виставка «Тобі історія розкаже, як край наш жив». На виставці зібрані друковані матеріали про історичні, культурні надбання нашої громади, представлена інформація про видатних людей Вишневого та Крюківщини. Виставка постійно поповнюється новими краєзнавчими фактами. Серед представлених на виставці книг пропонуємо звернути увагу на деякі з них.

«Валерій Марченко. Творчість і життя» (Літературний портрет)

Категорія: Серія "Наші славні земляки"

«Валерій Марченко. Творчість і життя»
(Літературний портрет)

«Валерій Марченко. Творчість і життя» (Літературний портрет)

Валерій Марченко, український дисидент-правозахисник, літературознавець і перекладач народився у Києві 16 вересня 1947-го року. Дідусь Валерія – Михайло Марченко, був відомим українським істориком, ректором Львівського університету, якого у 1941 році арештували за доносом. За звинуваченням у «буржуазному націоналізмі» Михайло Марченко відбув ув’язнення у Новосибірській тюрмі. Дід і мама – відомий педагог Ніна Смужаниця-Марченко – мали великий вплив на формування Валерія Марченка саме як українського інтелектуала.
Від народження хлопець отримав прізвище свого батька — Умрилов. Батьки в подальшому розлучилися. Матір у другому шлюбі носила вже прізвище свого нового чоловіка — Смужаниця. В дорослому віці (в 25 років) Валерій змінив своє прізвище і взяв прізвище діда (дівоче прізвище матері).

Історія Русів»: міфи і факти (до 175-річчя першого видання книги) (Історична довідка)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Історія Русів»: міфи і факти (до 175-річчя першого видання книги)
(Історична довідка)

Історія Русів»: міфи і факти (до 175-річчя першого видання книги) (Історична довідка)

Доля цієї книги справді дивовижна. Від часу, коли її рукопис (чи рукописи?) став стрімко поширюватися в українському суспільстві й за його межами, вже майже двісті років історики-фахівці прагнуть розкрити численні таємниці, загадки та «білі плями», пов’язані з цим твором. Але і досі ще невідомим залишається ім’я автора «Історії Русів», не визначено точний час її написання; очевидні суперечності у поглядах творця цього «пам’ятника самооборони нації» (Валерій Шевчук) ще багато в чому належить проаналізувати та звести до певної єдності. А між тим роль такого твору, як «Історія Русів», у самоідентифікації народу через історію, у відкритті українцями себе саме як українців переоцінити неможливо.
Історія Русів»: міфи і факти (до 175-річчя першого видання книги) (Історична довідка)

Аж до 1846 року, коли О. Бодянському вдалося видати одну з рукописних копій «Історії...» спершу в «Чтениях Общества Истории и Древностей Российских», а трохи згодом окремою книгою у Москві, навколо цього пророчого міфологічно-реалістичного творіння вже сяяв своєрідний ореол легенд, вигадок, захоплених відгуків, ореол «нового сильного слова». За рукопис «Історії...» освічені українці (не тільки дворяни!) ладні були заплатити вражаючі суми. Бо ті представники політичної та культурної верхівки суспільства, які здатні були мислити національно в умовах, коли українська еліта протягом ХVIII — першої чверті ХIХ століть масово і добровільно (з різних міркувань; це тема окремої розмови) піддавалась зросійщенню — саме ці люди, котрі щиро хотіли — або вимушені були — відчувати себе росіянами, раптом прочитали в «крамольному» рукописі слова про «націю малоросійську» та її велику, славетну історію, рішуче відмінну від московської. Це був духовний вибух. «Історією» зачитувався молодий Шевченко. Вже через це вона ніколи не буде забута в Україні.

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: ФАКТИ

Категорія: Друга світова війна

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: ФАКТИ
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: ФАКТИ

1. Друга світова війна тривала 2194 дні. Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн світу.
2. Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 і тривала до 2 вересня 1945, тобто 6 років і 1 день.
3. У Другій світовій війні брала участь понад 6о країна, у яких проживало 80 % всього населення планети.
4. Офіційно Другу світову не завершено й досі. Росія та Японія так і не підписали мирний договір.
5. Єдиною країною, яка брала участь у Другій світовій війні з перших і до останніх днів, є Британська імперія.
6. Найдовша битва Другої світової війни – Битва за Атлантику: 1939-1945 роки.
7. З 40 000 осіб, які служили на підводних човнах під час Другої світової війни, повернулося лише 10 000.
8. У березні 1938 року, ще до початку Другої Світової, Третій Рейх приєднав до себе Австрійську Республіку. Ця подія відома як Аншлюс.
9. 23 серпня 1939 року СРСР підписує з Третім Рейхом договір про ненапад. За тиждень Рейх за підтримки СРСР розпочне світову війну.
10. Радянський Союз вступив у світову війну за 17 днів після її початку, атакувавши слідом за Гітлером Польську республіку.
11. 30 листопада 1939 року СРСР напав на Фінляндію, розпочавши радянсько-фінську війну. За розв'язання війни СРСР виключено з Ліги Націй, тогочасного аналогу ООН.
12. 7 грудня 1941 року Японія раптовим нападом на американську військову базу на Гавайських островах Перл-Гарбор розпочала війну проти США.
13. Взимку 1943 року внаслідок нахабної операції командос Рейху звільнили з-під варти заарештованого дуче Беніто Мусоліні й частково повернули йому владу над Італією.
14. Після капітуляції Франції її союзниця Британія змушена атакувати французький флот, щоб той не дістався німцям. Внаслідок атаки загинуло понад тисяча французьких вояків і декілька британців.
15. 6 серпня 1945 року на японську Хіросіму, а за три дні на Наґасакі американцями скинуто атомні бомби. За два дні після того СРСР оголосив війну Японії.
16. У 1944 році у Варшаві спалахнуло найбільше за всю війну повстання проти німців. Радянські війська зумисно зупинили просування до Варшави, аби надати німцям змогу розправитись із польськими повстанцями.
17. 22 вересня 1939 року під час передачі німцями радянській адміністрації білоруського міста Берестя проведено спільний військовий парад частин Вермахту й Червоної Армії.
18. Японський офіцер Онода Хіроо протягом 30 років воював проти американців на Філіппінах, не знаючи про закінчення Другої світової війни й поразку у ній Японії.
19. 2 вересня о 9:02 за токійським часом на борту американського лінкора "Міссурі" підписано акт про беззастережну капітуляцію Японської імперії. Ця дата вважається кінцем Другої світової війни.
20. За декілька місяців після перемоги над Німеччиною у 1945 році прем‘єр-міністр Великобританії сер Вінстон Черчіль програв на виборах і полишив посаду, на якій привів Британію до перемоги.
21. Серед воюючих у Другій світовій війні країн найбільше перейшло воювати на сторону Німеччини громадян Радянського Союзу.
22. Кількість росіян, що воювали за Рейх, оцінюється у 400 тис осіб. Із росіян було сформовано понад 20 військових загонів, частин і підрозділів армії Рейху та його союзників.
23. Генерал Власов, який у складі Радянської Армії командував обороною Києва та Москви, у 1942 році потрапив у полон і перейшов на сторону Рейху, де очолив – «Русскую освободительную армию».
24. Президент США Франклін Рузвельт не дожив менше місяця до капітуляції Німеччини. Він помер у квітні 1945 року від крововиливу в мозок.
25. Після окупації Франції німецькими військами за наказом Гітлера угоду про перемир‘я було підписано в тому ж вагоні, у якому Німеччина підписала угоду про закінчення Першої світової війни, яку Гітлер вважав принизливою.
26. Бразилія довго утримувалась від військових дій, внаслідок чого у країні сформувалося прислів‘я «скоріше змія почне палити, аніж бразильский корпус потрапить на війну». І коли у 1944 році бразильці нарешті розпочали бойові дії, символом їхніх вояків стала кобра із люлькою у роті.
27. Замість Нагасакі американці планували скинути ядерну бомбу на місто Кокура. Але пілоти не змогли атакувати Кокуру через хмарність, і атакували запасну ціль – Нагасакі.
28. План атаки німців на Бельгію, Францію та Нідерланди випадково потрапив до рук бельгійців, коли пілот німецького літака із повним планом наступу заблукав і сів у Бельгії замість Німеччини.
29. Таємна організація, що об‘єднувала колишніх членів СС і мала за мету допомогти їм врятуватися від переслідувань, мала назву «ODESSA».
30. Останній з нацистських лідерів, Рудольф Гесс, помер у 1987 році у берлінській тюрмі, де відбував довічне ув’язнення за вироком Нюрнбергського трибуналу. 93-річного Гесса знайшли повішеним. Обставини цієї смерті досі не встановлені.

6 ПРАВИЛ БАТЬКАМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

Категорія: Для Вас, батьки!

6 ПРАВИЛ БАТЬКАМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА
6 ПРАВИЛ БАТЬКАМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

Ці 6 порад психолога допоможуть полегшити адаптаційний період першокласника в школі, а також підкажуть батькам правильну лінію поведінки на цьому новому етапі життя.
1. Зберігайте спокій і впевненість в тому, що все буде добре. Звичайно, кожна мама чи тато хвилюються за свою дитину, особливо в такий відповідальний момент – перший раз в перший клас. Але пам’ятайте, що саме своїм настроєм і своїми думками, ми формуємо у дитини установку на майбутнє навчання в школі. Тому намагайтесь продемонструвати дитині свою впевненість в тому, що все буде добре, свій спокій і віру в сина/дочку. Ні в якому разі не лякайте дитину школою, стримуйте свої побоювання і острахи. Просто вірте в свою дитину і сприймайте її такою, як вона є.
2. Формуйте позитивне ставлення до школи і вчителів, але водночас будьте чесними. Не варто ідеалізувати школу, говорячи, що там буде безмежно весело, цікаво, захоплююче. Слід говорити правду про можливі труднощі, про необхідність слухати вчителя, виконувати інструкції, які інколи не подобаються. Але обов’язково переконуйте дитину в тому, що все буде добре, що вона справиться, зможе знайти те, що їй до душі, знайде друзів і отримає радість від пізнання нового.
3. Завжди позитивно відзивайтеся про школу і вчителів. Діти в такому віці все ще дуже залежні від батьківської думки. Вони складають свою думку, своє враження про щось нове (в даному випадку про школу) на основі висловлювань і ставлень батьків. Тому, якщо ви хочете, щоб вчитель став авторитетом для вашого першокласника, ніколи не говоріть поганого про нього при дитині. Це сприятиме гарній поведінці дитини в школі і додасть мотивації до навчання.
4. Уникайте додаткових стресів і навантажень. Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Початок навчання у школі і так є серйозним стресом для 6-7-річних дітей. Тому, якщо заняття спортом і музикою здаються вам необхідною частиною виховання вашої дитини, почніть водити її туди за рік до початку навчання або після того, як диина адаптується. Повноцінний відпочинок на цьому етапі дуже важливий. Тому нехай дитина проводить більше вільного часу на свіжому повітрі, граючись з друзями.
5. Слідкуйте за режимом дня і повноцінним харчуванням. Розпорядок дня, який не змінюється, допоможе дитині швидше адаптуватися до нових умов. Якщо ваш першокласник – шестирічка, то бажаний і денний сон хоча б на одну годину. Особливо зверніть увагу на харчування дитини. У її раціоні повинні бути присутніми білки (м’ясо, риба, сир, яйця), молочні продукти, вершкове і рослинне масло, свіжі овочі і фрукти, соки. Організм зараз як ніколи потребує додаткової енергії, адже справитися і пристосуватися до нових умов – досить серйозне завдання.
6. Будьте особливо уважними до почуттів дитини в перші місяці. Не пропускайте труднощі, які можливо, виникнуть у дитини. Слухайте сина/дочку, говоріть про школу, про події, про почуття. Намагайтеся разом знаходити шляхи, розповідайте про себе в шкільні роки. Будьте з дитиною більш терплячими і чуйними, щоб вона відчувала спокій і підтримку вдома.
6 ПРАВИЛ БАТЬКАМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

https://dytpsyholog.com/2016/08/31/6

"Насильницькі зникнення: як діяти та куди звертатися" (правовий орієнтир до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Насильницькі зникнення:
як діяти та куди звертатися
(правовий орієнтир)
"Насильницькі зникнення: як діяти та куди звертатися" (правовий орієнтир до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень)

Що таке насильницькі зникнення
17 червня 2015 року Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень (надалі − Конвенція) і зобов’язана дотримуватися її положень.
Відповідно до статті 2 Конвенції насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення (частина друга статті 1 Конвенції).
Покарання – позбавлення волі на строк до 7 років
Стаття 146-1 Кримінального кодексу України передбачає, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави (службова особа, а також особа або група осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави), в тому числі іноземної з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
У свою чергу, видання наказу або розпорядження про вчинення вищезазначених дій, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення таких дій його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
З’ясування долі та місця перебування осіб
Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – Комісія), яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 року № 248-р затверджено склад Комісії, основним завданням якої є з’ясування долі та місця перебування осіб, зокрема, які зникли:
під час участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
під час постійного проживання або тимчасового перебування в районі проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
під час постійного проживання або тимчасового перебування на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях;
під час збройного конфлікту чи воєнних дій на території України;
під час масових заворушень всередині держави;
у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей.

Як діяти у випадках пошуків зниклих людей
Заява про розшук особи, зниклої безвісти за зазначених вище обставин, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення, а також Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи.
У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.
На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.
"Насильницькі зникнення: як діяти та куди звертатися" (правовий орієнтир до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень)

Куди звертатися родинам осіб, які стали жертвами насильницьких зникнень
У випадку зникнення особи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим або вчинення щодо неї протиправних дій на такій території її родичі можуть звернутися з відповідною заявою до:

• Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя:

м. Київ, вул. Ділова, 24 (центральний офіс)
м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69 (3 поверх)
Електронна поштова: zvern01@ark.gp.gov.ua
• Головного управління Служби безпеки України в Автономної Республіки Крим:
73000, м. Херсон
вул. Перекопська, 5
Тел. +38 (0552) 49-67-72
Електронна пошта: gu_ark@ssu.gov.ua
• Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі:
м. Херсон, проспект Сенявіна Адмірала, будинок 128
Тел. (0552) 337 035
Електронна пошта: gunp@cr.npu.gov.ua

Також керуючись статтею 55 Конституції України родичі зниклої безвісти особи можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини − посадова особа, що здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав та свободи людини і громадянина в Україні, метою якого, зокрема є: захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами; запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню; а також сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.
Адреса: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8
Електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua
Гаряча лінія:
тел.: 044-253-75-89
тел.: 0800-50-17-20 ( безкоштовно )

Крім того, в Україні функціонує Гаряча телефонна лінія Міжнародного комітету Червоного Хреста, що приймає повідомлення про факти зникнення безвісти осіб: 0 800 300 155.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста – це незалежна, нейтральна та неупереджена гуманітарна організація, яка захищає життя і гідність цивільного населення від наслідків збройних конфліктів та надає йому відповідну допомогу.
Одним з пріоритетних напрямків роботи організації в Україні є підтримка органів влади і родичів осіб, які працюють над пошуком людей, що зникли безвісти в результаті конфлікту на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
"Насильницькі зникнення: як діяти та куди звертатися" (правовий орієнтир до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень)
Назад Вперед

Архів новин

Октябрь 2021 (2)
Сентябрь 2021 (7)
Август 2021 (8)
Июль 2021 (3)
Июнь 2021 (7)
Май 2021 (11)

^