Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» » Всеукраїнський тиждень права 10-15 грудня 2012

Всеукраїнський тиждень права 10-15 грудня 2012

Категорія: Правове виховання

В рамках Всеукраїнського тижня права Києво-Святошинська центральна районна бібліотека для дорослих провела низку правоосвітніх заходів на яких широко популяризувала літературу з питань права та правознавства. Під час Всеукраїнського тижня права в центральній районній бібліотеці було влаштовано “Куточок права”. В бібліотеці буде проведено перегляд статей періодичних видань"Час. Закон. Молодь". 10 грудня відвідувачів бібліотеки буде познайомлено з "Загальною декларацією прав людини".

   

Києво – Святошинська

центральна районна бібліотека для дорослих  

«Права й обов’язки людини в суспільстві»

(Інформаційний список статей   періодичних видань)

 

       Серед інших проблем, які вирішує народ України, однією із найгостріших є  проблема здійснення прав людини і громадянина. Для того, щоб у повному обсязі реалізувати права, свободи та обов’язки людини й громадянина, необхідно їх знати. В сучасних умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні значно зростає роль правової освіти і правового виховання населення, що викликано реформуванням економічних і політичних процесів, соціальних відносин, розширення комунікативних зв’язків між людьми, зростанням відповідальності особистості за власну долю.

 Основним у характеристиці прав і свобод людини і громадянина завжди визнавалося те, що вони повинні бути під захистом держави і закону.

Даний інформаційний список літератури дасть змогу читачам познайомитися з матеріалами надрукованими в періодичних виданнях по даній тематиці.

  • Білоскурська О. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини – головний обов’язок держави/О.Білоскурська//Право України. – 2011.- №7. – С169-173.
  • Ворона В. Право на евтаназію як складова права людини на життя/В.Ворона//Право України. - 2010. - №5. – С.199 – 204. – Бібліограф.:С.204 – 205.
  • Діденко А. Дотримання прав людини в органах внутрішніх справ України/А. Діденко//Право України. – 2011. – №3. – С.343 – 346.
  • Ільченко І. Деякі питання застосування Конвекції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини в Україні/І.Ільченко//Право України. – 2009. - №10. – С.145.
  • Калініченко О. Політичні гарантії права людини на свободу світогляду і віросповідання та їх правове забезпечення за законодавством України/О.Калініченко//Право України. – 2009. - №10 . – С.132.
  • Карпачова Н. Міжнародні стандарти у галузі прав і свобод людини та проблеми їх реалізації в Україні/Н.Карпачова//Право України. – 2009. - №4 . – С. 4.
  • Кашинцева О. Право пацієнта на духовну підтримку: принцип толерантності в біотичній доктрині/О. Кашинцева//Право України. – 2011. - №1. – С. 196-200.
  • Колісниченко В. Єдність країни та захист прав людини – це головні національні ідеї україни/в. Колісниченко//Голос України. -2011. -15 груд(№237). – С.6.
  • Мацькевич М. Конституційні культурні права та свободи людини і громадянина умовах глобалізації/М.Мацькевич//Право України. – 2012. - №3-4. – С.411-416.
  • Мінченко С. Конституційні основи дотримання та обмеження прав людини в оперативно-розшуковій діяльності/С. Мінченко//Право України. – 2011. -№6. – С.127-134. – Бібл.: С.134.
  •    Муравйов В., Святун О. Захист прав людини в Європейському Союзі/В. Муравйов, О. Святун//Право Україи. – 2011. №6. – С.85 – 100. – Бібл.: С.98-100.
  •  Мухамедова Е. Право людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля/Е.Мухамедова//Право України . – 2010 . - №5. – С.161 – 167. – Бібліограф.: С.167.
  • Оніщенко О. Захист прав і свобод людини в Україні/О.Оніщенко//Право України. – 2009. – №4. – С.47. 
  • Оніщук О. Проблеми забезпечення прав людини в Україні: від Загальної декларації прав людини – до сьогодення/О. Оніщенко// Право України. – 2009. -№4. – С. 29.
  • Полетило//Право України. – 2011. - №4. – С.260-266. – Бібл.:С. 266.
  • Прокопчук Ю. Міжнародні стандарти захисту права людини на працю а актах ООН/Ю. Прокопчук// Право України. – 2011.-№10. – С.297-303.
  • Рабінович С. Критерії конституційності обмежень прав людини: можливості уточнення в Основному Законі України/С. Рабінович//Право України. – 2012. - №8. – С.139-146.
  • Сіренко В. Сучасний стан реалізації основних прав і свобод людини та громадянина в Україні/В. Сіренко//Право України. – 2009. - №4. – С.22. 
  • Скомороха В. Захист прав і свобод людини у практиці Конституційного Суду України/В. Скомороха// Право України. – 2009. - №6. – С.61.
  • Солдатенко О. Перспективи реалізації конституційного права громадян на охорону здоровя через медичне страхування/О. Солдатенко//Право України. – 2009. - №3. – С.54.

 

Відповідальний  за випуск  - заслужений працівник культури

                                                  України, директор районної ЦРБ

                                             Гулєвата Н.В.

Підготувала                          Зав. відділом обслуговування ЦРБ

                                             Бриль Л.Д.

Друк                                  Оператор ПК Томко О.М 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Києво-Святошинська центральна районна

бібліотека для дорослих

 

 

Загальна Декларація прав людини

(Інформина)

                                                                                                                                                                                 11 грудня 2012

 

Загальну декларацію прав людини прийняла Генеральна асамблея ООН 10 грудня 1948 року. Вона має основоположне значення для міжнародної регламентації прав і свобод людини. Загальна декларація прав людини проголосила всіх людей вільними і рівними в своїй гідності й правах. Вона є першим міжнародним документом, що найповніше виклав перелік прав людини, який базується на десяти християнських заповідях, англійських, американських і французьких законодавчих актах щодо прав людини.

Загальна декларація з прав людини складається з преамбули та 30 статей, що містять основні права і свободи людини, які можна розділити на громадянські, політичні, економічні, соціальні та культурні. У першій статті викладені загальні положення, на яких базується Декларація, про невід’ємність прав на свободу, рівність, природність прав людини. У другій статті сформульований принцип рівності й недопустимості щодо свобод і прав людини.

Загальна декларація прав людини не є юридично обов’язковим документом, проте відбиває загальну домовленість народів світу і служить моральним зобов’язанням для членів міжнародного співробітництва. Це дає підстави використовувати Декларацію в юридичному, моральному та політичному плані як на міжнародному, так і на національному рівні.

Загальна декларація прав людини стала складовою частиною багатьох міжнародних документів з прав людини, зокрема Хартії про права людини, до якої увійшли Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права. На відміну від Загальної декларації, кожний Пакт має обов’язкову силу для країн, що його підписали. Пакти поширюють і конкретизують положення Декларації. До Хартії прав людини належить і Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Генеральна Асамблея ООН 20 листопада 1989 р. прийняла Міжнародну конвенцію про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року.(складається з 54 статей).

 

 

 

Києво - Святошинська центральна районна

бібліотека для дорослих

 

Година спілкування

 «Права людини»

 

Кожна людина живе в тій чи інші державі і має зв’язки із суспільством, в якому вона живе. Держава як офіційний представник суспільства визначає характер взаємозв’язків суспільства та особи, держави і громадянина. Світовий і національний досвід дав змогу встановити ряд основоположних принципів у сфері прав людини і громадянина, які закріпилися в Конституції України. Саме вона є найвищим авторитетом, їй підпорядковується вся діяльність держави, об'єднань громадян, окремих осіб.

Міжнародно – правовими актами та Конституцією України передбачені такі основні стандарти в галузі права:

              Громадянські права ( право на життя, свободу й особисту недоторканість, право на ім'я, честь та гідність, право на свободу пересування, свободу сумління, переконань та їх прояву і поширення, рівність перед законом і судом, недопущення свавільних арештів, заборона втручання в особисте життя, право недоторканості житла, право на таємницю кореспонденції, право на захист від посягання на честь і репутацію та ін.).

              Культурні права ( участь у культурному житті, користування результатами наукового прогресу та їхнє практичне застосування. Користування захистом моральних і матеріальних інтересів автора, що виникають у зв’язку з будь-якими літературними чи науковими працями та ін.).

              Економічні права ( право на працю, справедливі та сприятливі її умови, приватну власність, право на створення профспілок для захисту свої економічних прав, на стайки, право на захист від безробіття.

             Політичні права (право на громадянство та правосуб'єктивність, створення й участь у діяльності громадських об''єднань, право на свободу думки, совісті (віросповідання), на мирні збори і свободу асоціацій, право на участь в управлінні своєю державою тощо)

              Соціальні права (право на освіту, відпочинок і дозвілля, медичне обслуговування та інші види соціального забезпечення, право на достатній життєвий рівень, безпечне природне середовище, житло. Належний рівень матеріального забезпечення, право на захист своєї сім'ї, матері й дитини, на рівень фізичного і психічного здоров"я та інші). 

У науковій літературі порушувалося питання про внесення в окрему групу так званих «фізичних прав». Останнім часом ряд авторів розрізняють як окрему групу «екологічні права».

 До конституційних обов’язків людини і громадянина України належать: не заподіяти шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати задані ним збитки (ст.66), сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом(ст.67), неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68), обов’язок батьків утримувати неповнолітніх дітей та обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків (ст.51). зазначені обов’язки покладаються на кожного, хто перебуває на території України.

Конституційним обов’язком, що покладається лише на громадян України, є захист Вітчизни, суверенітету і територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 17, 65).

Конституційні права і свободи людини і громадянина в Україні забезпечуються за допомогою встановлених законодавством гарантії.

 

Використана література

  1. Конституція України: Офіційне видання: із змінами внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. – К., 2006. – 125 с.
  2. Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Вид. 6-те, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2007. – 592 с.
  3. 3. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні: Підручник. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 350 с.
  4. 4. Популярна юридична енциклопедія / кол. авт.: В. К, Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
  5. 5. Правова енциклопедія школяра /. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.), Лоха Л. О. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 440с.

 

 

 

 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Ноябрь 2018 (2)
Октябрь 2018 (6)
Сентябрь 2018 (3)
Август 2018 (2)
Июль 2018 (4)
Июнь 2018 (8)

^