Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

Хроніка визволення України

Категорія: 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі

          Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ почався в напрямку Донбасу й Харкова. Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків, однак супротивник завдав потужних контрударів і повернув під свій контроль ряд цих територій. Але, незважаючи на невдачі, стратегічна ініціатива залишалася на боці Червоної армії.

          Битва на Курській дузі (5 липня - 23 серпня 1943 р.) стала завершенням докорінного перелому в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. 23 серпня 1943 р. був визволений м. Харків практично повністю зруйнований окупантами.

          У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня - 22 вересня 1943 р.) були визволені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня - м. Сталіно (зараз м. Донецьк).

Командування вермахту у своїх планах розраховувало, що непереборною перешкодою для наступу військ Червоної армії стане р. Дніпро, і назвало створювану гітлерівськими військами захисну лінію «Східним валом». Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя. Уночі проти 21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра - епопея масового героїзму радянських воїнів. 14 жовтня 1943 р. було визволене м. Запоріжжя, 25 жовтня - м. Дніпропетровськ, a 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили від німецько-фашистських загарбників столицю України м. Київ.

          На початку 1944 р. СРСР вступив у завершальний період Великої Вітчизняної війни. Перед Червоною армією стояло завдання остаточного визволення території СРСР від військ супротивника, повного розгрому Німеччини та її союзників. Ставка Верховного Головнокомандування вирішила силами чотирьох Українських фронтів завдати основного удару по ворогу на території Правобережної України, розчленувати і розгромити його основні сили і визволити від німецько-фашистських військ усю територію Правобережної України і Криму.

          Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, велика частина Київської області, частина Вінницької та Рівненської областей.

          Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін мав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.

Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту почали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався у складних умовах заболоченої місцевості і бездоріжжя. Велику допомогу їм надали партизанські з'єднання Сабурова, Федорова, Бегми. 2 лютого 1944 р. були визволені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу - Проскурів, Тернопіль, Вінниця.

          Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало великого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилягаючих територій - районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).

Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чрнівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були визволені міста Проскурів, Кам'янєць-Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір'їв Карпат.

5 березня - 17 квітня 1944 р. війська 2-го Українського фронту розгромили 8-у німецьку армію і 26 березня 1944 р. вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на територію Румунії - держави-сателіта нацистської Німеччини.

          Війська 3-го Українського фронту за підтримкою сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса - (10 квітня).

         Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і визволити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів.

          8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня - Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-гори Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був визволений Севастополь. 12 травня Крим був цілком визволений від німецько-фашистських військ.

           Влітку і восени 1944 р. завершилося визволення території України від німецько-фашистських загарбників. У результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської, Яссько-Кишинівської, Карпатсько-Ужгородської операцій військами Червоної армії були визволені Львівська, Ізмаїльська області, a також Закарпатська Україна. 28 жовтня 1944 р. останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами.

          Битва за визволення України, що тривала 680 діб і складалася з ряду великих операцій, у яких брали участь до половини живої сили і бойової техніки всіх діючих радянських Збройних Сил, стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками.

          Визволивши від німецько-фашистських загарбників територію України, 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Українські фронти взяли участь у бойових діях у Європі. Сотні тисяч солдатів і офіцерів загинули при визволенні від нацистів територій Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії. Українські війська пройшли в Європі героїчним бойовим шляхом, зробивши величезний внесок в остаточний розгром нацистської Німеччини, крок до великої Перемоги над ворогом.

 

Cписок літератури

Вельма М. Ключ до визволення лежав у Ковелі / Микола Вельма, Микола Якименко // Голос України. – 2014. – 3 лип. – С. 14.

Грицюк В. Весняний наступ українських фронтів / Валерій Грицюк, Олександр Лисенко // Віче. – 2014. – №5. – С. 36-39.

Грицюк В. За рік до Перемоги / Валерій Грицюк, Олександр Лисенко // Віче. – 2014. – №9. – С. 24-25.

Грицюк В. Корсунь-Шевченківська битва – ключ до визволення Правобережної України / Валерій Грицюк, Олександр Лисенко // Віче. – 2014. – № 1-2. – С. 42-44.

Грицюк В. Львівська фронтова наступальна операція з другої з другої спроби / Валерій Грицюк, Олександр Лисенко // Віче. – 2014. – № 13. – С. 64-65.

Дутов В. Визволення України : переломний 1943-й / Вольт Дутов // Уряд. кур’єр. – 2013. – 8 трав. – С. 7.

Європа : гіркота війни // Віче. – 2010. – № 19. – С. 60.

Зубенко П., Заглада Л. А через рік була Велика Перемога…/ Петро Зубенко, Людмила Заглада // Пенсійний кур’єр. – 2014. – № 19. – С. 12-13.

Зубенко П. Український Сталінград [Корсунь-Шевченківська операція] / Петро Зубенко // Пенсійний кур’єр. – 2014. – №8. – С. 13.

Кирей В. Ціною сотень тисяч життів [Корсунь-Шевченківська битва] / Владислав Кирей // Уряд. кур’єр. – 2014. – 21 черв. – С. 17.

Когут О. Увічнені над Дніпром / Орест Когут // Час Київщини. – 2012. – 26 жовт. – С. 17.

Прошин В. У битві не буває останніх сторінок / Віталій Прошин // Голос України. – 2011. – 5 квіт. – С. 13.

Сокаль І. Україна в полум′ї війни: звитяга та жертовність заради Великої Перемоги / Ігор Сокаль // Військо України. – 2009. – № 10. – С. 24-27.

Сталінград на Дніпрі : [70-річчя Корсунь-Шевченківської битви] // Уряд. кур’єр. – 2014. – 15 лют. – С. 20.

Тищук Є. Слава визволителям України / Євген Тищук // Віче. – 2014. – № 7. – С. 43.

Україна в другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Історичні нариси. у двох книгах. – К.: Наукова думка, 2011.

Україна в полум’ї війни. 1941-1945 / П. П. Панченко, О. І. Уткін, В. І. Горелов та ін. – К.: Україна, 2005. – 560 с.: іл.

Хто згадає їхні обличчя // Голос України. – 2009. – 28 жовт. – С. 1, 28-29.

Шевченко В. Свято зі сльозами на очах / Володимир Шевченко // Військо України. – 2010. – № 11. – С. 22.

Шевченко В. Битва за Україну: шляхом прорахунків і невиправданих втрат / Володимир // Військо України. – 2011. – № 10. – С. 33-35.

Шпак В. Битва за Житомир : правда і вимисел / Віктор Шпак // Уряд. кур’єр. – 15 квіт. – С. 10.

 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Август 2019 (4)
Июль 2019 (2)
Июнь 2019 (13)
Май 2019 (13)
Апрель 2019 (8)
Март 2019 (10)

^