Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» » Символ відродження нації (200 років від дня народження М. Вербицького)

Символ відродження нації (200 років від дня народження М. Вербицького)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Ровесник Т.Шевченка Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в  селі Яворник Руський біля Перемишля ( нині Пшемисль, Польща). Його батько був греко-католицьким духівником. Малий Михайло  сповна виправдав сподівання батьків щодо продовження духовних традицій представників старшого покоління. Та батько рано залишив цей світ, і хлопець разом з братом потрапив на виховання до дядька, єпископа Івана Снігурського. Навчався і співав у хорі співочої школи при кафедральному соборі  в Перемишлі (1829-1833рр). У 18-річному віці Михайло приїздить до Львова, де вступає до Львівської греко-католицької духовної семінарії. Освіту довелося здобувати з перервами, тож сан священика одержав лише в 1850 році. У Львові Михайло Вербицький продовжив навчатися музики, опанував гру на гітарі, а згодом і сам навчав; склав посібник-хрестоматію п’єс, співав у різних хорах, диригував, розпочав писати музичні твори.

         Саме на роки навчання припадають уроки професійної майстерності Михайла як музиканта.  Захопившись музикою ще в юні роки він шліфував свій талант у таких віртуозів, як  Алоїз Нанке, Франц Лоренц. Величезний вплив на нього справили твори класиків вітчизняного мистецтва Д.Бортнянського та М.Березовського. Юний талант виховувався на кращих зразках як європейського, так і  національного музичного мистецтва.

         Помер Михайло Вербицький 7 грудня  1870 року в селі Млини біля Перемишля, де і похований. Вшановуючи його видатні заслуги у самому центрі м. Яворів споруджено величний  романтично окрилений пам’ятник славетному композитору.

Михайло Вербицький, священик на сільських парафіях, почав творити, коли в нас ще не було ні Миколи Лисенка, якого називаємо «сонцем української музики», ні «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Він належить до тих, хто закладав підвалини національної композиторської школи, сприяв становленню самобутнього українського музичного мистецтва і його органічного входження зі своїм власним неповторним голосом в систему європейської культури.

         Видатний композитор  С.Людкевич вважав, що «Вербицький для нас є не тільки музикантом, а також символом нашого національного відродження». До речі,  він був першим у Галичині, хто поклав на музику поезії Т.Шевченка. Великий хоровий твір із симфонічним оркестром «Заповіт» був написаний  для святкового шевченківського  концерту у Львові, котрий відбувся у 1868 році.

          Особливе місце в його творчому доробку займають церковні хори. Шанувальники церковної музики добре знають такі його твори як «Отче наш», «Літургія», що складає великий цикл піснеспівів,  розташованих відповідно розгортанню Служби Божої. Музика їх пов’язана з народнопісенними інтонаціями, сповнена глибоких почуттів і натхнення. Він – наш найбільший після Дмитра Бортнянського духовний хоровий композитор.

         Вершинним твором М.Вербицького є музика до тексту гімну «Ще не вмерла Україна» на вірші П.Чубинського, що набула значення емблеми визвольної боротьби і стала державним гімном України. Як текст гімну, так і його музична інтерпретація мають свою історію .   Ідея створення патріотичної пісні, подібної до пісні польських патріотів « Є ще Польська не згінела» та сербської « Гей, слов’яни», народилася серед учасників київської « Громади», ядро якої становили М.Драгоманов,  П. Чубинський , Т.Рильський, В. Антонович та інші. Йшлося  про пісню, яка могла б стати національним гімном. Біограф П.Чубинського С. Мишанич  пише: «Реалізувати цю ідею взявся Павло Чубинський. При створенні українського патріотичного твору автор керувався принципом народної творчості – аналогією, тобто новий твір базувався на пісенній традиції, зрозумілій і  прийнятній для всіх. За всіма даними, пісню «Ще не вмерла Україна» було створено  влітку-восени 1862 року.  На цей текст згодом писали музику  й інші композитори, зокрема М.Лисенко,  а за ними свою мелодію запропонував і Михайло Вербицький.  І саме його мелодія  «витіснила» всі попередні, й уже понад століття «Ще не вмерла Україна» співається як  національний гімн.

Сучасний український композитор  Валентин Сільвестров так охарактеризував український гімн : «Гімн України – дивовижний. Його створив Михайло Вербицький – церковний композитор середини ХІХ ст… І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор . Це ж алілуя, розспів! У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір : це – гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку».

         Поєднання великого патріотичного серця Чубинського  із глибоким релігійно-духовним відчуттям Вербицького подарувало усім прийдешнім поколінням українців пісенний смолоскип у вигляді гімну, з яким в унісон б’ються мільйони українських сердець і сьогодні.

         Вперше пісня-хор був затверджений як Державний гімн у 1918 році урядом Української Народної Республіки. Під його звучання у приміщенні Центральної Ради  приймалися Третій і Четвертий універсали.  Хоровим співом «Ще не вмерла Україна» завершилося 24 серпня 1991 року у Верховній Раді церемонія проголошення незалежної суверенної Української Держави.

В 2001 році парламент України затвердив текст Гімну, внісши деякі зміни до першого рядка «Ще не вмерла України».

Перелік літератури та статей, присвячених життєвому шляху композитора.

Вербицький Михайло Михайлович [04.03.1815-19(07).12.1870] // Енциклопедія історії України. – К., 2003. – Т.1. – С.477-478.

         Вертіль О. Живі України і слава і воля / Олександр Вертіль // Урядовий кур’єр. – 2010. – 7 грудня ( №229). – С.1,10.

10 маловідомих фактів про Гімн України // Військо України. – 2009. - №11. – С.40.

         Кошовенко В. Пісня, приречена на безсмертя// Позакласний час. – 2007. - №5. – С.35.

         Крижанівський С. Автор музики українського гімну / Степан Крижанівський // Історичний журнал. – 2000. – К.,1999. – С.367-368.

         Онопа А. Ювілей Гімну України / Аліна Онопа // Культура і життя. – 2012. – 21 груд. (№51). – С.5.

Пастернак Н. У Львові встановлять пам’ятник авторові мелодії державного гімну : [М.Вербицькому] / Наталка  Пастернак // Культура і життя. – 2013. – 28 черв – С.11.

         Пастернак Н. Шляхами Михайла Вербицького / Надія Пастернак // Культура і життя. – 2015. - №5. – С.20.

Славетні творці Гімну України.//Українська література в з\о школі. – 2003. - №4.

Сиротенко В. «Ще не вмерли України…» /В.Сиротенко// Наука і суспільство. – 2001. - №3-4. – С.38-41

Сиротенко В. «Ще не вмерли України…» /В.Сиротенко// Наука і суспільство. – 2001. - №5-6. – С.34-41

Фільц Б. Книжка про автора музики Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна»[М.Вербицький] / Богдана Фільц // Народна творчість та етнографія. – 2000. - №2-3. – С.132-135.

Хлівний А. Як українці гімн писали / Анатолій Хлівний // Військо України. – 2012. - №11-12. – С.58-61.

Шпак В. Пісенний символ України / Віктор Шпак // Урядовий кур’єр. – 2012. – 7 верес. (№161). – С.7

Ясиновський Ю. Коли народився Михайло Вербицький / Юрій Ясиновський // Літопис  Червоної калини. – 1994. - №7-9. – С.48-49.

 

 

 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Апрель 2019 (2)
Март 2019 (9)
Февраль 2019 (14)
Январь 2019 (11)
Декабрь 2018 (9)
Ноябрь 2018 (5)

^