Києво-Святошинська центральна районна бібліотека

       Києво-Святошинська районна ЦБС

У файлі міститься інформація про наступних людей:

• Володимир Бубир
• Надія Кир'ян

seriya-nashi-slavni-zemlyaki.doc [367,5 Kb] (cкачиваний: 1538)

seriya-nashi-slavni-zemlyaki-2.docx [44,41 Kb] (cкачиваний: 399)

Серія « Наші видатні земляки »представляє бібліографічні довідки про поетів, письменників, митців Києво-Святошинського району , творчість яких вивчається в шкільному курсі української літератури « Література рідного краю» та методичні матеріали по популяризації їх творчості

Видання цієї серії адресовані вчителям, учням, краєзнавцям, шанувальникам  української літератури

Моя душа , зажурена душа,

Хай хоч краплиночку відкриється  для тебе

У цих рядках,

                      щоб сонечком у небі

Засяяла іще одна душа….

  Бубир Володимир Петрович народився 13 грудня 1955 року в місті Золотоноші Черкаської області. Закінчив Золотоніську середню школу № 5, філологічний факультет Кіровоградського педагогічного інституту.      

   Працював учителем української мови та літератури на Знам”янщині, кореспондентом багатотиражної газети «Хімік» Черкаського заводу хімічного волокна, учителем української мови та літератури в селі Дмитрівка Києво-Святошинського району Київської області.

    З 1996 року-директор Дмитрівського будинку культури. Засновник Дмитрівського творчого об”єднання обдарованих дітей і молоді “Ауровіль”, член літературного об”єднання  “Радосинь” Національної спілки письменників України.

    Автор поезій “Заворожка”(1998),віршів для дітей -“Хитра хмарка”(1998),поезії та прози “ Кленові журавлі”(2006), легенди Криму  « Легенды и сказки «Кастеля», « Кастель»- уникальная здравница»(2000).

 Завдяки В. Бубирю пройшов перший Дмитрівський фестиваль юних поетів, прозаїків, авторів пісень, композиторів, художників – “Ауровіль - 98”, який наступного року став першим Києво-Святошинським районним фестивалем “Ауровіль - 99”.

В.Бубир  -  упорядник і редактор  літературно-мистецького альманаху  дітей і молоді  “Ауровіль”, де представлені вірші, прозові твори, пісні і малюнки обдарованих дітей, творчої молоді  України.

Києво – Святошинська центральна районна бібліотека для дорослих

Вивчення історії рідного краю – справа настільки кропітка, наскільки цікава й потрібна. Патріотизм кожної людини починається з любові до своєї оселі, до батьківської хати, до рідного краю. Підкріплений знаннями про історичну спадщину, він перетворюється на серйозну рушійну силу в подальшому поступі суспільства, розбудові держави.

Дуже важливо, щоб кожна людина виростала з почуттям любові до рідного села, до рідних місць, до плакучої верби над річкою – тільки оді будуть красивішими наші міста та села, тільки тоді буде міцною наша Україна.

Дослідження і розвідки українських краєзнавців наповнюють історичну науку струмочками із чистих джерел, віднаходять маловідомі факти про окремі села, селища, міста, що разом створює широку панораму України.

 Тож вирушаємо в подорож по рідному краю.

Києво-Святошинський район утворено 4 квітня 1937 року. 

 Ки єво-Свято шинський райо н — район у Київській області України, розташований в центральній частині області, в лісостеповій зоні правобережжя Дніпра. Зі сходу напівдугою протяжністю понад 60 км прилягає до Києва. На півночі межує з Вишгородським районом, Бучанською та Ірпінською міськрадами, на заході — з Бородянським і Макарівським районами, а на півдні — з Васильківським та Обухівським.

Києво-Святошинський район славиться багатовіковою історією, яка сягає у сиву давнину. Становлення, розквіт і занепад Київської держави, поневолення українських земель іноземними загарбниками і боротьба українського народу проти соціального та духовного рабства, трагіко-героїчні сторінки Української революції, сталінська індустріалізація та соціальна колективізація, голодомор 1932-1933 років, події Великої Вітчизняної війни 1041-1945 років та повоєнні відбудови, неоднозначні й суперечливі наступні декілька десятиріч, непрості роки після проголошення незалежності України – все це віхи історії району, які позначилися на культурному його житті.

Адміністративне утворення району пройшло декілька етапів.

4 квітня 1937 року Президія ЦВК УРСР видала постанову про створення адміністративних районів на території приміських зон міських рад обласних центрів. Були створені Броварський і Київський (Святошинський) райони.

Після звільнення Києва та району від німецько-фашистської окупації 5 серпня 1944 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення і внесення змін у назви деяких міст, районних центрів України». Відповідно до цього указу Київський (Святошинський) район був перейменований у Києво-Святошинський район.

За додатковою інформацією звертайтесь до краєзнавчої систематичної картотеки центральної районної бібліотеки.

Києво – Святошинська районна централізована бібліотечна система

Центральна районна бібліотека

«Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять»

(Інформаційний список літератури)

26 квітня 1986 року, четверть століття тому, вогонь Чорнобильської катастрофи опалив землю та душі мільйонів українців, ядерний попіл залишив глибокий слід у Білорусії, Росії та деяких європейських країнах. Ця чорна дата позначає одну з найтяжчих трагедій в історії українського народу. Ще досі ми не можемо сповна оцінити чи бодай осмислити її наслідки. Знаємо лише: це – назавжди.

Для України Чорнобильська катастрофа перетворилася на національну трагедію, спричинила страждання мільйонів людей, забруднила довкілля. Прямого радіаційного ураження зазнала дванадцята частина території України – це більш як 50 тисяч квадратних кілометрів. Сотням тисяч людей довелося покинути рідні оселі. Її наслідки ми відчуваємо донині.

Наша держава щороку вшановує загиблих героїв-чорнобильців, у храмах України б'ють тривожні дзвони, ми схиляємо голови перед тими, хто пішов тоді в ядерне пекло, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті.

Низько вклоняємось тим, хто усвідомлено-жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий синівський обов’язок перед рідною землею і народом – зупинив ядерну пожежу, унеможливив її переростання в глобальний винищувальний смерч для України та всього світу.

Героїчним діям рятувальників з України, Росії, Білорусі, які ризикували своїм здоров'ям , не шкодуючи навіть життя заради спасіння людства від більш жахливої, планетарної біди присвячується інформаційний список літератури. В списку представлені статті з періодичних видань за 2010-2011 рік, які є в фонді центральної районної бібліотеки.

Про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи. Постанова верховної Ради України від 17 лютого 2011 року//Урядовий кур’єр. – 2011. – 24 лютого(№35). – С. 6.

Про заходи, пов'язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи. Указ Президента України від 11 жовтня 2010 р//Урядовий кур’єр. – 2010. – 20 жовтня(№195). – (Орієнтир. - № 195. – С. 9)

Про утворення Організаційного комітету з підготовки та проведення заході, пов’язаних з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р.//Урядовий кур’єр. – 7 грудня(№229). – С. 12.