Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

100-річчя проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР

Категорія: Українська революція 1917-1921 роки

«Разом із власної волі з 1919 року»
100-річчя проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР

Сторіччя Соборності України стало приводом нагадати про єдність і неподільність наших земель. Крим, Донеччина й Луганщина — українські
Першою на руїнах Російської імперії постала Українська Народна Республіка Пізніше, уже в листопаді 1918-го, на теренах колишньої Австро-Угорщини утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року стало історичним актом об’єднання українських земель в одну державу.
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка», — йшлося в Універсалі Директорії УНР від 22 січня 1919 року.
«Об’єднання українських земель відбулося з ініціативи і власної волі українців, а не було накинуто насильно зовнішніми чинниками. Акт Злуки 1919 року заперечує тези сучасної російської пропаганди про те, що єдність України — результат політики Леніна чи Сталіна, — розвінчує міфи голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. — Національна єдність — обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії. Її брак у часи Української революції 1917—1921 років призвів до втрати державності, що в довготерміновій перспективі спричинило мільйонні втрати від Голодомору 1932—1933 років, репресії та війни».
Комуністичний тоталітарний режим викреслював з історичної пам’яті факт проголошення та об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Але її зберігали жителі Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи та Америки, нагадують в Українському інституті національної пам’яті.
Ідея соборності України стала ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху 1920—1950 років. Українська повстанська армія боролася за створення Української самостійної соборної держави.
21 січня 1990 року в Україні понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Український «живий ланцюг» став однією з наймасовіших у тогочасній Центрально-Східній Європі акцій боротьби за свободу. А вже за рік наша країна відновила незалежність.
Сучасна російсько-українська війна для українців — це продовження столітньої визвольної боротьби. Українські військові, як і їхні попередники 100 років тому, обстоюють не лише незалежність, а й соборність України. В лавах Збройних сил служать вояки з усіх її куточків.
До 100-річчя Соборності Український інститут національної пам’яті готує презентацію матеріалів і заходів, присвячених Українській революції 1917—1921 років.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»

100-річчя проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР

Категорія: Українська революція 1917-1921 роки

Злука в ім'я України
(Інформаційний список літератури)

Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого, які, віддаляючись, не втрачають своєї значущості та актуальності. До таких подій належить 22 січня 1919 року – день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом – Днем Соборності.
100-річчя проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР

День 22 січня – свято самостійної, ні від кого не залежної соборної Української держави. Четвертий універсал і Акт соборності є визначними віхами державотворення Української ЦР, Директорії УНР і уряду ЗУНР. Ці історичні події свідчать. що відновлення української державності, започаткованої від часів Київської Русі й КозацькоГетьманської держави, стало реальністю в добу Української Народної республіки.
«Віднині зливаються в одно віками відірвані одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка».( З «Універсалу соборності».)
100-річчя проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР

День духовного єднання нації

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

День духовного єднання нації
День духовного єднання нації
(Інформаційна довідка)
6 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію предстоятелеві Православної церкви України митрополитові Київському і всієї України Епіфанію.
Що це означає
• Томос (грец. τόμος) – указ синоду і/або глави помісної православної церкви з важливих питань церковного устрою або віровчення; останнім часом найчастіше стосується рішення церкви-матері про надання автокефалії новій помісній церкві.
• Автокефалія (ст.грец. αὐτοκεφαλία) – самостійність помісної церкви, адміністративно незалежної від інших православних церков, але єдиної з ними канонічно.

110 років від дня народження Степана Бандери

Категорія: Видатні історичні постаті: ювілеї та дати

СТЕПАН БАНДЕРА: ДОКУМЕНТИ І ФАКТИ
(Інформаційний список літератури до 110-річчя від дня народження)


Степан Бандера - один з лідерів національно-визвольної боротьби українців за незалежнісь першої половини 20-го століття.

Степан Андрійович Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області). Його батько був греко-католицьким священиком, а мати донькою священика, тому виховувався Степан в умовах націонал-культурного патріотизму.
Ще з дитинства він ставав неодноразовим свідком війни, оскільки через його рідне село чотири рази (1914-1917) проносилися фронти першої світової і територія Галичини постійно переходила від одного окупанта до іншого. Саме у ті бурхливі роки відбувалися драматичні спроби відбудови та становлення української незалежної держави.
Батько Степана, Андрій, мав велику бібліотеку та брав активну участь у суспільно-політичному житті Галичини в період формування Західноукраїнської Народної Республіки (1918-1919). Він був послом від Калущини до парламенту республіки — Української Національної Ради. Під час українсько-польської війни (1919) був військовим капеланом в Українській Галицькій Армії. Також на Наддніпрянщині воював з білогвардійцями та більшовиками. Повернувся до дому Андрій Бандера в 1920 році.

Архів новин

Январь 2019 (4)
Декабрь 2018 (9)
Ноябрь 2018 (5)
Октябрь 2018 (7)
Сентябрь 2018 (3)
Август 2018 (2)

^