Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» Микола Гоголь – українець, якому судилося стати великим

Микола Гоголь – українець, якому судилося стати великим

Категорія: ---

Народився Микола Васильович Гоголь 20 березня (1 квітня) 1809 року в селі Сорочинці Полтавської губернії в сім’ї українського письменника Василя Гоголя, середнього достатку поміщика. Микола Гоголь був українцем етнічним і духовним. Він мріяв вирватися в широкий світ, тож у 1828 році, після закінчення Ніжинської гімназії виїхав служити до Петербурга. Там він служив чиновником, пробував влаштуватися актором у театр і займався літературою. Акторська кар’єра не лагодилася, а служба не приносила Гоголю задоволення, а часом навіть обтяжувала. І письменник вирішив проявити себе на літературному терені.
Всі перші спроби Гоголя в російській літературі були невдалими, бо він писав про світ, якого не знав і не розумів. Він писав невеличкі статті до газет, викладав історію в Патріотичному інституті, був домашнім учителем у багатих родинах.
Твір Гоголя «Басаврюк» було опубліковано першим. Пізніше повість перероблена в «Вечір напередодні Івана Купала». Саме вона подарувала письменникові популярність. Адже до цього творчість не приносила Гоголю успіху.
Оповідання Гоголя «Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч», «Сорочинський ярмарок», «Страшна помста» та інші з того ж циклу поетично відтворюють образ України. Також Україна була широко описана у творі Гоголя «Тарас Бульба»
У 1831 році Гоголь знайомиться з представниками літературних кіл Жуковського і Пушкіна, безперечно ці знайомства сильно вплинули на його подальшу долю і літературну діяльність.
Інтерес до театру у Миколи Васильовича Гоголя проявився ще в юності, після смерті батька, чудового драматурга та оповідача.
Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Постановка «Ревізора» у Петербурзі викликала такий вибух дискусій російського суспільства, що знервований Гоголь у 1936 році втік за кордон. Швейцарія, Франція й, нарешті, Італія – країна, в яку він закохався одразу. «Вона моя! Я народився тут, - писав він В.Жуковському – Росія, Петербург, сніги, негідники, департамент, кафедра, театр – все це мені наснилося».
Чужинцю в Петербурзі, тут, у Римі, йому однаково далекі були й Україна, й Росія. Опинившись на чужій території, він відчував себе саме іноземцем, рівним іншим іноземцям, а не «малорослим малоросом», як зневажливо писали про нього російські критики. Письменник найкраще працював у дорозі й написав твори, яких у Росії від нього ніхто не чекав: коли плітки сповіщали, що він пише «Щоденник російського генерала за кордоном», з’явився перший том «Мертвих душ»; коли читачі з нетерпінням чекали появи другого тому, вийшла друком «найбільш дивна книга російської літератури» - «Вибрані місця і з листування з друзями». У 1939 році ненадовго (лише на рік), у зв’язку з сімейними справами, він повернувся у Росію, де читав знайомим уривки з «Мертвих душ». І знову зіткнувся з неприйняттям та відвертою ворожістю, публіка кривилась від оголеної правди його нищівної сатири. М.Гоголь знову поїхав за кордон, намагаючись розібратися в собі, своїх невдачах і переживаннях, шукав точку опори, прагнув віднайти логіку свого , Богом даного, життєвого шляху.
Наприкінці 1841 року він повернувся до Росії, видав перший том «Мертвих душ» (1842). Під час роботи над другим томом у Гоголя почалася глибока й затяжна криза. Щоб якось вийти з неї, письменник шукав порятунку в релігії, відвідав Єрусалим і , нарешті у 1848 р., після шестилітньої відсутності, повернувся до Росії. Критика, яка й раніше вороже його сприймала, перестала згадувати. Він відчув ворожість знайомих. Микола Васильович намагався продовжити роботу над «Мертвими душами», проте власноруч спалив написане. Знищення багатолітньої праці не було наслідком душевної хвороби, як стверджували деякі дослідники, це – свідоме діяння художника, який упевнився в недосконалості всього ним зробленого.
Микола Гоголь помер у Москві в четвер, близько восьмої ранку, 4 березня 1852 року на сорок третьому році життя від тифу.
Жоден із петербурзьких журналів не відгукнувся вчасно на смерть великого письменника, а коли І.Тургенєв насмілився опублікувати відгук у «Московських Ведомостях», місяць пробув під арештом, по закінченні якого його вислали у родинне село.
Микола Гоголь був суперечливою особистістю. Головний його конфлікт між російською і українською культурою. Конфлікт двох середовищ – внутрішнього, українського, й зовнішнього, петербурзького, - витворив генія, який у недосяжному прагненні до високого романтичного ідеалу дозволив побачити світові вели «малої людини» й незмірні глибини свого справжнього духовного середовища – України.
Про видатного земляка і персонажів його творів нагадують учасники культурно-мистецьких заходів, що відбуваються у рамках щорічного Національного сорочинського ярмарку.
«Знаю, що ім’я моє після смерті буде щасливішим від мене…», - писав свого часу М.Гоголь. І він не помилився.

Шукайте інформацію на Інтернет-сайтах
 https://dovidka.biz.ua/mikola-gogol-korotka-biografiya/
 http://mykniga.com.ua/biograph/korotka-biografiya-gogolya-najgolovnishe-cikavi-fakti-tvorchosti-mikoli-vasilovicha-vsim-klasam.html
 http://heroes.profi-forex.org/ua/gogol-nikolaj-vasilevich
 http://calendate.com.ua/person/888
 http://calendate.com.ua/person/888
 https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=168

Література та періодичні видання про життя творчість Миколи Гоголя
Гоголь і читач ХХІ століття//Всесвітня література.-2009.-№2.-С2.-5
Епістолярна спадщина письменника як джерело його творчості//Всесвітня література.-2009.-№3.-С.27-34
«Ім’я моє після смерті буде щасливішим за мене…»//Календар знаменних і пам’ятних дат.-2009.-№2.-С.20-28
Кузьменко В. «Вибрані місця з листування з друзями» М.Гоголя як листи у вічність/Володимир Кузьменко//Київська старовина.-2009.-№3.-С.172-175
М.В.Гоголь у листах А.П.Чехова//Шкільна бібліотека.-2009.-№3.-С.15
Микола Васильович Гоголь/Зарубіжна література. Хрестоматія. 8 клас.-Харків:Ранок,2000.-С.456-458
Микола Гоголь, також відомий як Ніколай Гоголь»//Музейний провулок.-2008.-№3.-С.36
Пляшко Л. Старий Ніжин – місто юності славетного Миколи Гоголя/Людмила Пляшко/Пам»ятки України історія та культура.-2017.-№7.-С.37-65.-Бібліографія:С.67-68
Розсоха Л. Прототипи Гоголівських персонажів/Людмила Розсоха//Київська старовина.-2009.-№1-2.-С.195.-203
Сторінками життя великого письменника//Шкільна бібліотека.-2009.-№3.-С.53-59
Шевченко В. Микола Гоголь як географ/В.Шевченко//Географія та основи економіки в школі.-2009.-№3.-С.42
Якобчук Н. Історичні та літературні твори Миколи Гоголя у наукових дослідженнях Івана Каманіна/Надія Якобчук//Київська старовина.-2011.-№2.-С.134-142.-Бібліографія.:С.143скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Апрель 2019 (2)
Март 2019 (9)
Февраль 2019 (14)
Январь 2019 (11)
Декабрь 2018 (9)
Ноябрь 2018 (5)

^