Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

Події, які змінили долю України.

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

4 роки тому в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності. Мирна хода протестувальників до Верховної Ради України, яка розпочалася вранці 18 лютого закінчилася розстрілами протестувальників на Інститутській та втечею Януковича. У період з 18 – 20 лютого 2014 року в центрі столиці загинули більше ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та зазнали тортур. Тримісячне протистояння демократії та волі проти тиранії та самодурства завершилося драматичними розстрілами людей з дерев’яними щитами.

Вивчаємо мову та культуру Польщі

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Безкоштовний навчальний курс з вивчення польської мови та культури.

Києво-Святошинська центральна районна бібліотека, м. Вишневе розпочинає безкоштовні Курси польської мови, історії та культури для початківців
Вивчення польської мови є актуальним питанням на сьогодні для українців. Багато українців мають родичів у Польщі, мандрують, навчаються у польських ВУЗах та працюють на роботах у Польщі. Тому знання мови нашого західного сусіда є затребуваним. Тому Києво-Святошинська центральна районна бібліотека, м. Вишневе за сприяння та підтримки Українського Гуманітарного інституту м.Буча розпочинають безкоштовні курси польської мови для початківців. Заняття відбуватимуться щосуботи з 15:00 до 17:00 і розпочнуться з 10 лютого 2017 р. Зараз триває набір у нову групу.
Героїчна історія і красиві звичаї польського народу, видатні особистості, основи віри та духовності, так само як і багато іншої необхідної інформації– ось напрямок наших курсів польської мови та культури. Зміст тем передбачає ознайомлення з історією та розвитком Польщі від виникнення польського народу аж до сьогодення. Ви отримаєте змогу ознайомитися польською культурою, традиціями, релігією та духовністю, а також з практичним досвідом, підходами та засобами щодо дослідження особистого родоводу. Вивчення польської мови розпочнемо з алфавіту, правил читання голосних і приголосних букв, артиклів. Також розглядатимемо будову слів та речень, різні часи, загальновживані дієслова та іменники. На заняттях мати із собою робочий зошит та ручку.
Зустрічі проводять: викладач історії релігії Українського гуманітарного інституту м. Буча, провідний експерт медіапроекту «Дорогами християнства» на телеканалі «Надія», Віталій Володимирович Нероба (Новацький), член ГО Спілка поляків м. Буча, та Кетнер Олександр Андрійович, випускник Польсько-Українського навчально-консультативного центру "КОПЕРНИК".
Наступне заняття відбудеться 17 лютого о 15 годині. Запрошуємо до бібліотеки.

Колорит художнього світу Емми Андієвської

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Шевченківську премію з літератури отримає
Емма Андієвська.


За результатами голосування комітету Шевченківської премії Емма Андієвська отримає Шевченківську премію з літератури 2018 року. Вона здобула 23 голоси учасників комітету. Саме книжки Емми Андієвської найбільше організацій висунули на здобуття премії, зокрема Інститут філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національний університет «Острозька академія», Національний музей літератури України.
Книжки, які було висунуто: «Міста – валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перескопи».
Емма Андієвська відома як українська письменниця поетеса, художниця. З 1943 року живе у Берліні. Виставки Емми Андієвської проходили в США, Канаді, Франції, Німеччині, Австралії, Бразилії, Україні та Швейцарії. Працює вона в стилях сюрреалізму та герметизму; не отримувала спеціальної художньої освіти, малює переважно акриловими фарбами.
Емма Андієвська – лауреат премії Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів за «Роман про людське призначення» (1984), Міжнародної літературної премії «Тріумф» (2003), літературної премії «Глодоський скарб» (2009), премії журналу «Ї» (2002), Львів.

Бажаєте ознайомитися з матеріалами про життя і творчість Е.Андієвської? Тоді завітайте до бібліотеки.

Відносини Україна - НАТО: хроніка подій

Категорія: Україїна-НАТО: упевнені кроки співробітництва

Відносини Україна_НАТО: хроніка подій

10 березня 1992 року — Вступ України до Ради північноатлантичного співробітництва (РПАС) (сьогодні Рада євроатлантичного партнерстваРЄАП);
1994 рік — Приєднання до програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ);
1996 рік — Розгортання українських миротворців у Боснії та Герцеговині;
9 липня 1997 року, Мадрид, підписання Хартії про Особливе партнерство, заснування Комісії Україна — НАТО, відкриття місії України при НАТО, відкриття Центру інформації та документації НАТО в Україні;
1998 рік — Заснування Спільної робочої групи з питань оборонної реформи;
1999 рік — Відкриття Офісу зв'язку НАТО у Києві, розгортання українсько-польського батальйону у Косові;
2000 рік — Ратифікація Угоди про статус сил, що беруть участь у заходах ПЗМ, яка сприяла участі України у військових навчаннях
22 листопада 2002 року, Прага, ухвалення Плану дій Україна — НАТО;
2004 рік — Ратифікація угоди про підтримку операцій НАТО з боку України;
2005 рік — Початок інтенсифікованого діалогу з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ як передумови переходу до Плану членства як останнього кроку щодо вступу у НАТО;
з 18 до 20 жовтня 2005 року відвідини північноатлантичною радою НАТО (ПАР) України. Постійні представники 26 країн-членів НАТО та Генеральний секретар пан Яап де Хооп Схеффер взяли участь у засіданні Комісії Україна — НАТО (КУН);
з 23 до 24 жовтня 2005 року — Саміт НАТО — Україна у Вільнюсі, Литва. Генеральний секретар НАТО Яап Де Гооп Схеффер заявляє, що Альянс готовий надати Україні допомогу в здійсненні політичних і військових реформ, необхідних для членства Києва у НАТО. Міністр оборони США Дональд Рамсфельд обіцяє Києву всебічну підтримку Вашингтона;
2006–2008 роки — НАТО оголошує політику відкритих дверей щодо вступу України.
15 січня 2008 — подання офіційної заяви щодо можливості приєднання України до Плану дій з членства (ПДЧ) в НАТО (так званий «лист трьох», який був підписаний Президентом України Віктором Ющенком, прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком).
3 квітня 2008 на Бухарестському Саміті на рівні Глав держав та урядів держав-членів Північноатлантичної Ради одностайно було погоджено Декларацію, у якій Україну (нарівні з Грузією) було запевнено в майбутньому набутті членства в НАТО.
4 квітня 2008 на підсумковій прес-конференції за результатами саміту у Бухаресті генеральний секретар Яаап де Хооп Схеффер проголосив, що поза усякими сумнівами Україна і Грузія приєднаються до НАТО [2] Також у рамках робочої Комісії Україна-НАТО українські керівники були завірені, що НАТО хоче запросити Україну приєднатися до альянсу.
21 серпня 2009 в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі підписана Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство між Україною і Організацією Північноатлантичного Договору від 9 липня 1997. У документі показані зміни у відносинах між Україною і НАТО, що відбулися з часу підписання Хартії про особливе партнерство в 1997, зокрема, в контексті рішень, прийнятих у 2008 про майбутнє членство України в Альянсі та практичні механізми наближення до цієї мети[1].
2 квітня 2010 Віктор Янукович своїм рішенням, ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО і національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.


ХХІІІ зимові Олімпійські ігри: калейдоскоп подій

Категорія: Різне

9 лютого 2018 року у південнокорейському місті Пхьончхані стартує довгоочікувана спортивна подія – ХХІІІ зимові Олімпійські ігри.
Зимові Олімпійські ігри-2018 триватимуть із 9 по 25 лютого.
За 102 комплекти нагород позмагаються представники 15 зимових видів спорту з 84 країн світу.
Так, змагання пройдуть з восьми льодових дисциплін: бобслей, санний спорт, скелетон, хокей з шайбою, фігурне катання, ковзанярський спорт, шорт-трек і керлінг; та семи лижних — гірськолижний спорт, сноубординг, фрістайл, лижні гонки, біатлон, стрибки з трампліну та лижне двоборство.
Церемонія відкриття Олімпіади-2018 розпочнеться 9 лютого в 20.00 за місцевим часом, тобто о 13.00 за Києвом, і триватиме дві години. Ігри відкриє традиційний парад збірних країн-учасниць, серед яких — спільна збірна КНДР і Південної Кореї.
Перші змагання розпочнуться ще до офіційної церемонії відкриття.

21 лютого - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Духовний скарб нації
До міжнародного дня рідної мови
[center]Це – матері мова. Я звуки твої
[right]Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська!.. Хто любить її,
Той любить мою Україну.
Сосюра В.[/center]
[/right]
Мова – це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен у першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – мова.
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки в 1999 році. В Україні також почався відлік його історії, хоча сама проблема національної мови на українських землях нараховує кілька століть. Де і коли народилася традиція Міжнародного дня рідної мови?

6 лютого - День безпечного Інтернету

Категорія: Різне

Безпека в Інтернеті
Інформаційна година


6 лютого у світі відзначається День безпечного Інтернету під гаслом «Створюй, спілкуйся та поважай: кращий Інтернет починається з тобою» . З метою залучити до дій кожного, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів.

Семінар бібілотечних працівників Києво-Святошинської ЦБС «УДК: вивчаємо, впроваджуємо»

Категорія: Різне

Зважаючи на велику кількість запитань про пересистематизацію фондів відповідно до УДК, їх розміщення у вільному доступі, облік виданих документів 1 лютого у Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбувся семінар для бібліотечних працівників району «УДК: вивчаємо, впроваджуємо»

НОВИНКИ КРАЄЗНАВЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Категорія: Література про Києво-Святошинський район

«У вересні 2017 року минає 900 років з того часу, як на Вітській греблі в межах зруйнованого скіфського городища неподалік Юрівського кафедрального монастиря було збудовано поселення Київської Русі – Віта, донедавна співзвучного з назвою ріки, яка тисячоліття не змінювала своєї назви». Це цитата з нової книги по історії сіл і міст Києво-Святошинського району, яка нещодавно надійшладо Києво-Святошинської центральної районної бібліотеки.

КНИГА ПАМ"ЯТІ УКРАЇНИ

Категорія: Новинки книжкового світу / Література про Києво-Святошинський район

«Книга Пам'яті України» — наукове історико-меморіальне видання, присвячене з'ясуванню масштабів демографічних втрат України в Другій світовій війні. Протягом 1994-2005 рр. були увічнені учасники бойових дій, які загинули на фронтах.

Архів новин

Январь 2019 (4)
Декабрь 2018 (9)
Ноябрь 2018 (5)
Октябрь 2018 (7)
Сентябрь 2018 (3)
Август 2018 (2)

^