Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

Свята і традиції Німечини

Категорія: Українсько-німецький рік мов 2017-2018

Свята і традиції Німеччини
(Етнографічна довідка)

Німеччина — країна мрій і легенд. Вона відома світову своїми багатими традиціями і звичаями, культурними пам’ятками і високим рівнем життя. За кількістю свят Німеччина здатна випередити багато інших країн Європи.
Традиції є тим, що дозволяє людям самовизначатися в якості конкретної нації. У Німеччині національні традиції та звичаї — це практично культ, але на різних територіях вони можуть разюче відрізнятися. Варто зазначити, що більша частина німецьких традицій запозичена у сусідніх європейських держав. А ось прикрашання новорічної ялинки, пошук прихованих великодніх яєць — давні німецькі традиції, запозичені багатьма країнами світу.
Споконвічні німецькі традиції
День Св. Мартіна, який німці щороку святкують 11 листопада, є, мабуть, найулюбленішим їхнім святом. Його походження пов’язане з легендою про римського легіонера, що допомагав людям. У цей день вулицями гуляють діти з ліхтарями в руках. Вони співають пісні, поки їх батьки зайняті приготуванням святкової вечері. Головна страва на столі — смажений гусак. Разом із німцями це свято відзначають швейцарці й австрійці. До речі, популярне сьогодні свято Всіх Святих, Гелловін, також має німецьке коріння.
Культура і традиції Німеччини нерозривно пов’язані з найбільш обожнюваним і відвідуваним святом у країні — пивним фестивалем «Октоберфест». Щорічно до Мюнхена у першій декаді жовтня з’їжджаються кілька мільйонів туристів, які протягом шістнадцяти днів насолоджуються смаком німецького пива, м’ясних ковбасок, смажених курчат. До речі, за час проведення алкогольного фестивалю гості випивають понад п’ять мільйонів літрів пінного напою!
Ще один цікавий факт про Німеччину пов’язаний із Днем знань. Якщо першого вересня ви побачите дітей з великими пакунками в руках — значить, перед вами першокласники, а в пакунках у них іграшки й солодощі. Традиція пов’язана з легендою про мудрого вчителя, який завжди дарував своїм учням подарунки, підвісивши їх на гілки дерева. Потім дерево зрубали, а подарунки дітям стали дарувати батьки в пам’ять про вчителя. Та відкривати їх можна тільки після того, як завершиться перший навчальний день.
3 жовтня — День об’єднання Німеччини
Загальнонаціональне німецьке свято, що відзначається 3 жовтня кожного року, починаючи з 1990. У 1990 році Німецька Демократична Республіка офіційно була приєднана до Федеративної Республіки Німеччини. З тих пір це мирне об’єднання всього німецького народу відзначається як пам’ять про тяжкі часи розколу.
Культурні традиції
Німеччина — це країна літератури, філософії та музики. Щоб переконатися у цьому, достатньо лише згадати, що культуру Німеччини тільки у царині музики представляли такі відомі композитори як Бетховен, Шуман, Бах, Шуберт, Штраус, Брамс, Вагнер. А якщо додати німецьких художників Клеї, Дюрера, Ганса Гольбейна Молодшого, Грюневальда і письменників Шиллера, Гете і Лессінга, то отримаємо розмаїту картину німецького мистецтва. У кожному великому німецькому місті є чудовий оркестр, а найкращою у світі філармонією визнана філармонія в Берліні. Щорічно на території країни проходить понад 70 великих музичних фестивалів, у тому числі всесвітньо відомий захід у містечку Байройта (Баварія), де виконують Вагнерівські опери. Національні традиції Німеччини пов’язані і з її архітектурою. Країна багата на замки й резиденції, а справжніми містами-музеями прийнято вважати Берлін і Мюнхен.
Весільні традиції
Традиційні німецькі весілля частково схожі на інші європейські, проте мають свої особливості. Символом заручин, як і багатьох народів світу, є каблучка, яку німці намагаються заховати в торт або в келих з шампанським, щоб зробити своїй коханій сюрприз. Каблучка, що дарує чоловік на заручини, має бути дорожчою за обручку. Останню німкені носять на підмізинному пальці правої руки, а подароване на заручини — на цьому ж пальці лівої.
Традиції і звичаї Німеччини, пов’язані з церемонією одруження і весіллям у місцевих жителів передаються з покоління в покоління. За два дні до радісної події злиття двох сердець проводять Polterabend (Польтерабенд) — вечірку перед весіллям. За народним звичаєм наречена повинна розбити у власному будинку глиняний посуд, що має відігнати від молодят злих духів, які прагнуть порушити їх майбутній союз. Черепки наречена і наречений повинні зібрати разом. Доброю традицією є спільне висадження молодятами куща або дерева.
Основна частина весіль проходить у Німеччині в суботу або неділю. Найпопулярніший день року для одруження — Трійця. Місце церемонії обов’язково має бути прикрашене миртовими гілками. Ця вічнозелена рослина символізує в країні життєву енергію і благословення. Під час весілля наречену обов’язково повинні викрасти, а нареченому доведеться заплатити за порятунок коханої пристойний викуп.
Родинні традиції
У Німеччині особливо дбайливо ставляться до членів своєї сім’ї. Більшість німецьких чоловіків облаштовують своє житло власними руками та передають уміння дітям. Молодята дуже рідко залишаються жити разом із батьками. У зв’язку з цим вихованню дітей приділяється особлива увага з ранніх років їхнього життя. Їх навчають бути самостійними і розуміти, що батьки дуже часто бувають зайняті. Також у Німеччині практично немає випадків, коли за дітьми доглядає бабуся чи дідусь. Майже завжди, коли батьки працюють, діти лишаються з нянею. Діти рано полишають батьківський дім, та й батьки ніколи не переїжджають до своїх дітей. Літні люди часто оселяються у притулку для старих. У Німеччині такі інституції пропонують комфорт, затишок і належний догляд кваліфікованого персоналу.
Кулінарні традиції
Німці традиційно люблять картоплю і м’ясні страви. На сніданок місцеві жителі зазвичай їдять холодне м’ясо, яйця, сир, булочки і випивають філіжанку кави або чаю. Хоча деякі німці зараз відмовляються від такого калорійного початку дня, вважаючи, що ліпше їсти мюслі або кукурудзяні пластівці. Як правило, обід у німців складається з сардельки, яку можна купити у кафе. А на вечерю вони з апетитом з’їдають тарілку сосисок або галушок. Національний напій Німеччини — пиво. Воно високої якості та за доступними цінами. Еталон — баварське.
Зимовий карнавал
У лютому в Німеччині проходить карнавал «Fastnacht» або «Fasching». Підготовка до нього, як усе в Німеччині, починається заздалегідь — ще в листопаді. 11 листопада в 11 годин 11 хвилин по всій країні проходять перші збори учасників й офіційно оголошується початок п’ятої пори року — карнавалу. Особливо весело і з розмахом святкують карнавал у католицьких регіонах Німеччини. Карнавали в Мюнхені і Кельні відомі по всьому світу. Існують рукописні пам’ятки, що свідчать про святкування карнавалу в Мюнхені ще в 1295 році. Чому б після нудної зими, коли практично неможливо працювати, не влаштувати собі веселе свято перед тим, як почнеться Піст, а потім і важкі літні клопоти. Німці люблять і вміють робити невеликі паузи від турбот. Тому Мюнхен, центр культури, науки і політики, на час фестивалю перетворюється на місце розваг і жартів. Початок свята, Weiberfastnacht, святкують тільки жінки. Вони вбираються у костюми відьом, ярмаркових торговок, чортиць. Чоловіки, зайшовши цього дня в ресторан, ризикують вийти звідти без одягу — так можуть пожартувати жінки.
Головною ж подією свята вважається Rosenmontag — лютнева карнавальна хода. Вона нагадує демонстрацію: перекривається рух транспорту центральними вулицями міста, кілька годин поспіль йдуть і їдуть на прикрашених машинах клоуни, принцеси, королі, барони, цілі оркестри. Усі співають, вітають одне одного, кидають у натовп глядачів конфетті, цукерки, роздають склянки з пивом і вином. Закінчується хода де-небудь на великій площі міста привітаннями учасників та концертом.
Наступного дня, у вівторок, костюми одягають діти, причому вже зранку, просто приходять так убрані до школи. Відразу ж після уроків вони йдуть по будинках міста (сучасні маленькі карнавальники ходять і по магазинах), де на них уже чекають із солодощами та дрібними сувенірами. У магазинах і булочних у цей день продаються пончики з повидлом «Берлінер», та серед них може трапитися «щасливий» з гірчицею або монеткою, кому вже як пощастить. Закінчується свято в середу (Aschermittwoch). Назва «попільна середа» говорить сама за себе, як і головний біль від похмілля особливо активних карнавальників. У четвер, починається «Fastnacht» — строгий Піст, який закінчиться через 40 днів у Великдень.
Великодні традиції
Двома невід’ємними складовими великодніх традицій у Німеччині є пасхальні яйця й великодній заєць. Яйце є джерелом усього живого, а заєць — символом родючості. Також варто згадати великодню свічку і пасхальний вогонь. Полум’я символізує Христа, що воскрес після смерті. За традицією на Великдень у Німеччині люди фарбують яйця. Батьки ховають їх, а також шоколадних зайців та інші солодощі, від своїх дітей, а ті потім шукають їх у саду або вдома.
Різдвяні традиції
Різдво в Німеччині — це традиційне свято й один з небагатьох днів року, коли під одним дахом повинні зібратись усі члени сім’ї. Католики і протестанти святкують Різдво 24-26 грудня. Православні німці святкують його 6-7 січня. Практично всі родини на Різдво прикрашають ялинку. На багатьох вулицях також з’являються ошатні вічнозелені дерева. Незважаючи на те, що німці схильні до модернізації та постійного поліпшення свого життя, стародавні культурні традиції вони бережуть і плекають.

День Соборності України

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Воєдино навіки
Історична довідка
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

ДЕРЖРВНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Державні символи України

Згідно з Конституцією України, державними символами України є
• Державний Прапор України
• Державний Герб України
• Державний Гімн України

Різдво Христове

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Різдво Христове: історія, традиції, звичаї свята
(Народознавча бесіда)


7 січня весь православний світ відзначатиме велике церковне свято Різдва Христового, що має багату історію з унікальними традиціями, звичаями та символами. Різдво – одне з головних християнських свят, що знаменує народження Ісуса Христа у Віфлеємі. За християнським переконанням, Ісус був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. День його народження поділив історію на «до» і «після»: із цього моменту почалося сучасне літочислення – «наша ера».

ВАСИЛЮ СТУСУ - 80 РОКІВ

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

ВАСИЛЮ СТУСУ - 80 РОКІВ
Василь Стус: життя та поезія як дорога болю
Бібліографічна довідка присвячена 80-річчю від дня народження Василя Семеновича Стуса - українського поета, перекладача, правозахисника

Дзвенить святами українська хата

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

]Дзвенить святами українська хата
До Дня Святого Миколая в Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбулося святкове засідання літературно-мистецького клубу «Вишнівська осінь».
Поети – учасники клубу Валентин Лямічев та Лариса Пальчикова прочитали читачам свою нову поезію.
Ольга Василенко, Валентина Саніцька та Людмила Мельник читали гуморески українських авторів.
Фольклорний ансамбль «Вишнівчанка» подарували слухачам колядки про Святого Миколая і українські народні пісні.
А учасники народного аматорського хору «Вишневий дзвін» представили музичну композицію «Дзвенить святами українська хата».
Свято пройшло в теплій та дружній обстановці.

"Я такий, як кольори у Реріха"

Категорія: Серія "Наші славні земляки"

Відділ культури національностей та релігій
Києво-Святошинської РДА
Києво-Святошинська
центральна районна бібліотека
для дорослих

«Я такий,як кольори у Реріха…»

(до 70-річчя від дня народження
Володимира Петровича Корнійчука)

Біобібліографічний покажчик

Представлені у біобібліографічному покажчику матеріали знайомлять із життям і творчістю українського письменника Володимира Корнійчука.
Адресоване бібліотечним працівникам, всім, хто цікавиться питаннями української літератури.



Матеріал підготувала – Волкова Я.А.
головний методист ЦРБ

Відповідальна за випуск - Гулєвата Н.В. директор
Києво-Святошинської районної ЦБС,
заслужений працівник
культури України

Комп’ютерний набір - Томко О.М.















































[left]
На людях ми - одні,
вдома – інші,
за робочим столом – треті.
І лише перед собою і Господом – істинні..
В.Корнійчук[/left]

Відомий сучасний український письменник, театральний критик, журналіст, хореограф , музикознавець і видавець Володимир Корнійчук народився 24 серпня 1947 року в селі Цибулеві на Черкащині. З 1959 року проживає у м. Вишневому Київської області.
Навчався у Цибулівській середній школі, згодом – у Крюківщинській. Закінчив хореографічний факультет Київського культурно-освітнього училища, театрознавчий факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, аспірантуру в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.. М.Рильського НАН України.
Працював редактором у Головній редакції літературно-драматичних передач Держтелерадіомовної компанії України, старшим редактором відділу літератури журналу «Україна», літературним редактором видавництва «Музична Україна».
Понад двадцять років був головним редактором «Української музичної газети», заснованої музичним товариством ім. М Леонтовича у перший день Різдва Христового – 7 січня 1926 року – і відновленої зусиллям Національної всеукраїнської музичної спілки у 1993 році. Зосібно, В. Корнійчук – один із подвижників відновлення «Української музичної газети». Водночас – віце-президент Асоціації діячів хореографічного мистецтва з питань преси, очолює прес-центр Київської муніципальної академії танцю. Нині – головний редактор журналу «Музика» Національного газетно-журнального видавництва, що діє під егідою Міністерства культури України.
Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Національної всеукраїнської музичної спілки, Національної Спілки театральних діячів України, Національної хореографічної спілки України, Правління Українського фонду культури, Черкаського земляцтва «Шевченківський край» у м. Києві, почесний громадянин міста Вишневого.
Заслужений журналіст України, лауреат премії Ліги українських меценатів ім. Дмитра Нитченка, Міжнародної премії ім. С.Гулака-Артемовського, премії в галузі театрознавства і театральної критики Національної спілки театральних діячів України, літературно-мистецької премії ім. Дмитра Луценка «Осіннє золото» та Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького Українського фонду культури, премії Національної всеукраїнської музичної спілки. Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджений Орденом Святого Рівноапостольського князя Володимира Великого ІІІ ступеня,Орденом Святого Архістратига Михаїла, Орденом Святого Миколая Чудотворця за заслуги у відродженні духовності України. Нагороджений Ювілейною медаллю з нагоди 25-річчя Українського фонду культури та «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України. Звання «Почесний громадянин міста Вишневого» Корнійчуку Володимиру Петровичу присвоєно рішенням XLІІ сесії VІ скликання № 1-01/ XLІІ6-18 від 20.11.2014 року.
5 січня 2017 року в Держкомтелерадіо відбулося засідання Комітету з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року». Шляхом таємного голосування було визначено видання, подане для участі у конкурсі, яким Комітет пропонує присудити премію за 2016 рік. У номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства» серед 28 претендентів переможцем визначено видання Володимира Корнійчука «Марія Заньковецька» .
Понад 20 років Володимир Корнійчук, як письменник, театрознавець і журналіст, веде активну громадську і просвітницьку діяльність, як у м. Вишневому, так і в Києво-Святошинському районі Київської області.
Починаючи з 1995 року ним проведені численні презентації авторських книг у школах рідного міста, Києво-Святошинській районній бібліотеці для дорослих, музеях, бібліотеках району та області. Тож, даруючи дітям і бібліотекам свої нові прозові, поетичні,театрознавчі та музикознавчі видання В.Корнійчук поповнює своїми книгами, як бібліотеки м. Вишневого, так і книгозбірні району і області. Адже неодноразово брав і бере участь у літературно-мистецьких святах «Веселки над Київщиною», районних конкурсах дитячої творчості «Зерна доброти», Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, щорічних березневих вшануваннях Т.Шевченка у рідному Вишневому та інших важливих громадсько-просвітницьких заходах.
А такі його книги, що вийшли тисячними тиражами за державною програмою «Українська книга», як «Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки», «Марія Заньковецька. Світова велич генія національного» та «КольороМузика Слова», розіслані Державним комітетом телебачення і радіомовлення України по всіх центральних і обласних бібліотеках нашої держави.

В.Корнійчук, як людина мисляча, віддавна дошукується місця нашого у Всесвіті, прагне сягнути Вищого Космічного Розуму.
Як народжуються його вірші? Пошукаємо відповіді у автора: «Дуже просто: під час ходи, поїздки чи звичайнісінької роботи. Та, переважно, коли біжиш босоніж, полем, на зустріч небесному соняху, котрий щойно розквітає. Тоді й народжуються вірші. Та є ще одна таїна: ті слова приходять до мене з неба, навіть тоді, коли їх зовсім не чекаєш – лишень записуєш на нотоносці душі і стиха зітхаєш… І весь секрет».
Новелам Володимира Корнійчука притаманний глибокий психологізм, асоціативна манера письма, несподіваність і парадоксальність сюжетних поворотів, активне використання гротеску, парадоксу, фантасмагорії, детективу, музичних композиційних форм.
Верлібрам, поезіям у прозі автора характерна філософська заглибленість у сутність буття, імпресіонізм у передачі найтонших порухів душі, метафоричне бачення світу: Володимир Корнійчук – один із небагатьох сучасних українських письменників , який упродовж чотирьох десятиліть активно працює у досить складному, оригінальному і раритетному літературному жанрі – поезій у прозі, заснованому ще у давній Елладі понад два тисячоліття тому, і який розвинувся в екзотичній і загадковій Країні Вранішнього Сонця – Японії.
Відчувається ретельна робота над кожним словом, кожною фразою, коли безжально відсікається усе зайве, і залишається довершеність: «Слово для мене святе. І коли працюю над Словом, то відчуваю його не лише на смак, дотик, а й тембр і колір. Тоді воно звучить у мені мелодією божественною, слугує тим робочим матеріалом, яким для скульптора є гіпс, живописця – акварель, скрипкового майстра – деревина, композитора - нота, балетмейстера-па, щоб витворити з нього одне-єдине незрадливе Слово».
Володимир Петрович Корнійчук людина щедрої душі, він поспішає поділитися своїми думками з читачем: «Вірші – то як сповідь: висловишся і … легше на душі стає…» І водночас зізнається: «Вірші – то оголена душа моя, яку завжди боюся показувати людям». Але в пісні його сповідальній немає фальшивих нот. Бо щирий він і відвертий не тільки наодинці з собою, а насамперед перед Богом.
Основні дати життя і творчості
24 серпня 1947– народився на Черкащині в с. Цибулів Монастирищенського району

1954-1958 – навчався у Цибулівській середній школі

1959 – батьки переїхали до станції Жуляни – нинішнього міста Вишневе

1960-1964 – навчався у Крюківщинській середній школі

1964-1967 – студент Київського культурно-освітнього училища. Нині – Київський коледж культури (хореографічний факультет)

1967-1968 – художній керівник Будинку культури села Жуляни

1969 – одружився з фельдшером Вишнівської швидкої медичної допомоги – Ніною Залюбовською

1968-1973 – студент Київського інституту театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого. Нині – Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого (театрознавчий факультет)

1973-1976 – редактор Головної редакції літературно-драматичних передач Держтелерадіокомітету України

1980 – аспірант Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського. Нині – НАН України (відділ театрознавства)

1980-1982 – художній керівник Київського поліграфічного училища №6

1982-1987 – старший редактор відділу літератури журналу «Україна»

1988-1991 – літературний редактор видавництва «Музична Україна»

1991 ( і донині) – віце-президент Асоціації діячів хореографічного мистецтва з питань преси

1993-2014 – головний редактор «Української музичної газети», один з ініціаторів її відновлення при Національній всеукраїнській музичній спілці


2015 (і донині) – головний редактор науково-популярного журналу «Музика» Національного газетно-журнального видавництва, що діє під егідою Міністерства культури України



Нагороди, відзнаки, почесні звання

Членство Володимира Корнійчука
у Національних творчих спілках України

1985 – член Національної спілки журналістів України

1992 – член Національної всеукраїнської музичної спілки

1997 – член Національної спілки письменників України

2002 – член Національної спілки театральних діячів України

2005 – член Національної хореографічної спілки України

2001 – член Правління Українського фонду культури

2006 – член Черкаського земляцтва «Шевченків край» у м. Києві

Державна нагорода

2001 – удостоєний почесного звання «Заслужений журналіст України» (Указ Президента України Л.Кучми від 3 квітня 2001 р., №703. м.Київ)

Церковні нагороди

2007 – Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від 23 серпня 2007 р. №1788. м. Київ)

2012 – Орден Святого Архістратига Михаїла (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від 29 серпня 2012 р. №2371. м. Київ)

2017 – Орден Святого Миколая Чудотворця (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від 31 липня 2017 р. №2598. м. Київ)

Інші нагороди

2012 – медаль Національної спілки письменників України «Почесна відзнака»

2017 – медаль «30 років Українському фонду культури»


Літературно-мистецькі премії

2000 – премія імені Дмитра Нитченка Ліги українських меценатів
2002 – Міжнародна премія імені С.Гулака-Артемовського
2006 – премія в галузі театрознавства і театральної критики Національної спілки театральних діячів України
2008 – літературно-мистецька премія імені Дмитра Луценка «Осіннє золото»
2008 – літературно-мистецька премія імені Івана Нечуя-Левицького Українського фонду культури
2012 – премія Національної всеукраїнської музичної спілки
2016 -премія Президента України “Українська книжка року”

Почесний громадянин міста Вишневе

2014 - Звання «Почесний громадянин міста Вишневого» Корнійчуку Володимиру Петровичу присвоєно рішенням XLІІ сесії VІ скликання № 1-01/ XLІІ6-18 від 20.11.2014 року.

Твори Володимира Корнійчука :
Духовні поезії у прозі [В.Корнійчука]/ Літературне сузір’я: Твори письменників Святошинського краю.-К., 2006.- С.541-563
Корнійчук Володимир [поезія]/ «…Ота стежина в нашім краю»:Антологія поетів Київщини; [упоряд. А.І.Гай, худ О.А.Курило].-Біла Церква, 2007.-С.406-408
Корнійчук В.П. Духовні Роси або Розсипані думки книгою зібрані [Текст]/В.П.Корнійчук.-К.:Кий,2010.-287 с.
Корнійчук В.П. КольороМузика Слова [Текст]: мальовані поезії у прозі, новели/В.П.Корнійчук.- К.:Жнець, 2016.-192 с.:іл.
Корнійчук В.П. Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки [Текст]: художньо-документальна повість/В.П.Корнійчук.-К.:Криниця, 2012.-496С.:іл.
Корнійчук В.П. Марія Заньковецька. Світова велич генія національного [Текст]: мистецтвознавче дослідження/В.П.Корнійчук; передм. Л.І.Андрієвського.-3-тє вид., доп.-К.:Криниця, 2015.-496 с,:іл.
Корнійчук В.П. Роздуми про театр, музику, літературу… [Текст]/В.П.Корнійчук.-К.:Фенікс, 2007.-320 с.:іл.
Корнійчук В.П. Шукачі женьшеня [Текст]: новели, повісті/В.П.Корнійчук.-К:.Молодь,1995.-176 с.
Корнійчук В.П. Усе те ...бачив [Текст]: К.:”Стін”,2001.-200с.
Корнійчук В.П. Я такий, як кольори у Реріха…або Духовні роси [Текст]/ В.П.Корнійчук.-К.:ТОВ «Поліграфцентр «ТАТ», 2005.-69 с.
Як зачую «Запорозький марш»: вибране [В.Корнійчука] ]/Вишневе сузір’я: Поетичний альманах; [упоряд. і худ оформ. В.Лямічев].- Вишневе, 2010.- С.121-129

Література та періодичні видання про
Володимира Корнійчука

Андрієвський Л. Незабутня Марія Заньковецька [Про книгу В.Корнійчука]/Леонід Андрієвський//Літературна Україна,2015.-С.10
Володимир Корнійчук [матеріали з життя та творчості В.Корнійчука]/Вишневе сузір’я: Поетичний альманах; [упоряд. і худ оформ. В.Лямічев].- Вишневе, 2010.- С.120-121
З піснею в серці: [В.Корнійчука]// Літературне сузір’я : Твори письменників Святошинського краю;[упоряд. Л.М.Литвин].-Київ, 2006.- С.540-541
Дорошенко Т. Нова книга Володимира Корнійчука: [презентація кн.. вишнівчанина В.Корнійчука Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки]/Тетяна Дорошенко//Наше місто.-2013.-8 лют.-(№5).-С.7
Дорошенко Т. Чарівніший з чарівників: [слово про В.Корнійчука]/Тетяна Дорошенко//Наше місто.-2013.-8 лют.-(№5).-С.7
Ковальчук Т. «Володимир Корнійчук вражає нас словом інтелектуальним, образним і точним…»:[інтерв’ю з В.Корнійчуком]/Тетяна Ковальчук//Українська літературна газета,2016.-№3.-С.8,9
Ковальчук Т. «Володимир Корнійчук вражає нас словом інтелектуальним, образним і точним…»:[інтерв’ю з В.Корнійчуком]/Тетяна Ковальчук//Українська літературна газета,2016.-№4.-С.8,9
Костенко Л. У Вишневому презентували книгу, яка стане раритетом: [презентація кн.. В.Корнійчука Марія Заньковецька. Світова велич генія національного в ЦРБ]/ Лариса Костенко//Наше місто.-2016.-25 берез.-С.4
Куцак Н. Феномен невмирущості Марії Заньковецької: [ презентація кн. В.Корнійчука в ЦРБ]/Наталка Куцак//Новий день.-2016.-25 берез.-С.4
Лапенкова А. Закоханість у Вишневе: з дитинства і назавжди: [ почесний громадянини Вишневого В.Корнійчук]/Анна Лапенкова//Наше місто.-2014.-№37.-С.6
Лисенко І. Нова книга про Марію Заньковецьку:[книга В.Корнійчука] /Іван Лисенко//Слово просвіти, 2016.-№23.-С.13
Сікорська І. Світова велич генія національного [про книгу В.Корнійчука «Марія Заньковецька,,,»]/Ірина Сікорська// Культура і життя, 2017.-№- С.
Степанченко Г. Велич Марії Заньковецької у дослідженні В.Корнійчука /Галина Степанченко//Українська літературна газета.-2016.-№17.-С.19
Степанченко Г. Музика у творчості Володимира Корнійчука: [ роздуми над книгою В.Корнійчука «КольороМузика Слова»] /Галина Степанченко//Літературна Україна.-2017.-С.14
Ларіонов П. Такі актори народжуються раз на століття: театральний критик [житель м. Вишневе] Володимир Корнійчук уперше дослідив психологічні особливості творчості Марії Заньковецької/Павло Ларіонов//Урядовий кур»єр.-2016.-23 січ. – С.8
Пікуль Є. Презентація книги Володимира Корнійчука [презентація кн.. В.Корнійчука Марія Заньковецька. Світова велич генія національного в «Українському домі» м. Києв]/Євген Пікуль//Новий день.2015.-19 груд. (№50).-С.10
Пікуль Є. Презентація книги В Корнійчука «Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки/Євген Пікуль//Новий день.2013.-16 лют. (№7).-С.5

Подарунок від Левка Лук"яненка Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих

Категорія: Новинки книжкового світу

22 листопада у Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбулася зустріч з Героєм України, Лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка Левком Лук"яненком. Левко Григорович подарував нашій бібліотеці свої книги

Подарунок від Левка Лук"яненка Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих
Подарунок від Левка Лук"яненка Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих
Подарунок від Левка Лук"яненка Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих

25 років: заповіти незалежності України [Текст] / О. В. Савченко, Л. Г. Лук’яненко, І. Ф. Драч, В. С. Брюховецький та ін. – К.: Самміт – Книга, 2017. – 178 с. – ISBN 978-617-7434-76-3.
Лук’яненко Л. Г. Від хохла до українця [Текст] : роздуми / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрка Любченка», 2014. – 143 с. – ISBN 978-966-97406-0-1.
Лук’яненко Л. Г. З часів неволі[Текст]. Кн. 4. Країна Моксель / Л. Лук’яненко. – К.: Фенікс, 2010. – 520 с. – ISBN 978-966-651-838-2.
Лук’яненко Л. Г. Листи політв’язнів [Текст] / Л. Лук’яненко. – К.: Альф Реклама, 2017. – 584 с. – ISBN 978-966-288-141-7.
Лук’яненко Л. Г. Тут мій дух [Текст] : збірник статей Т. 1. 1988-2002 рр. / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Тамподек ХХІ», 2013. – 311 с. – ISBN 978-617-7034-03-01.
Лук’яненко Л. Г. Тут мій дух [Текст] : збірник статей Т. 1. 1988-2002 рр. / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Тамподек ХХІ», 2013. – 311 с. – ISBN 978-617-7034-03-01.
Лук’яненко Л. Г. Тут мій дух [Текст] : збірник статей Т. 2. 2003-2009 рр. / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Тамподек ХХІ», 2013. – 300 с. – ISBN 978-617-7034-02-4.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 1. За Україну, за її волю…Сповідь у камері смертників. Вірую в Бога і в Україну / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2014. – 536 с. – ISBN 978-966-97406-3-2.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 2. Не дам загинуть Україні! / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2014. – 616 с. – ISBN 978-966-97406-4-9.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 3. На землі Кленового листка. Спогади й роздуми посла / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2014. – 592 с. – ISBN 978-966-97406-5-6.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 4 / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2015. – 560 с. – ISBN 978-966-97406-6-3.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 5. З часів неволі. Соснівка-7 / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2014. – 511 с. – ISBN 978-966-9740670.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 6. З часів неволі. Кн. 2. / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2014. – 455 с. – ISBN 978-966-97406-8-7.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 7. З часів неволі. Спогади і роздуми / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2014. – 448 с. – ISBN 978-966-97406-9-4.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 8. З часів неволі. Країна Моксель / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2005. – 448 с. – ISBN 978-617-7221-05-9.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 9. Одержимі / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2014. – 648 с. – ISBN 978-617-7221-01-1.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 10. Тут мій дух / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2014. – 688 с. – ISBN 978-966-7221-02-8.
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 12. Національна ідея і національна воля. Де ти, доле України? / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2015. – 552 с. – ISBN 978-617-7221-04-2..
Лук’яненко Л. Г. Шлях до відродження [Текст]. Зібрання творів у 13 т. Т. 13. Злочинна суть КПРС-КПУ, Нюрберг-2 / Л. Лук’яненко. – К.: ТОВ «Юрко Любченко», 2015. – 448 с. – ISBN 978-617-7221-05-9.
Запрошуємо всіх бажаючих до бібліотеки і познайомитися з творчістю Левка Лук"яненка

Шлях до відродження. Зустріч з Героєм України Левком Лук"яненком

Категорія: ---

Шлях до відродження
22 листопада в Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбулася творча зустріч з Героєм України, Лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка, автором Акту про проголошення Незалежності України від 24 серпня 1991 р., засновником Української Гельсінської Групи – Левком Григоровичем Лук'яненком.
Шлях до відродження. Зустріч з Героєм України Левком Лук"яненком
Шлях до відродження. Зустріч з Героєм України Левком Лук"яненком
Шлях до відродження. Зустріч з Героєм України Левком Лук"яненком

День Гідності та Свободи

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

День Гідності та Свободи
Щороку, 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України у 2014 році. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013-2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Архів новин

Ноябрь 2018 (2)
Октябрь 2018 (6)
Сентябрь 2018 (3)
Август 2018 (2)
Июль 2018 (4)
Июнь 2018 (8)

^