Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

Павло Тичина

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

«Біжить життя моє спіралями»
Літературна година

     Павло Тичина народився 27 січня 1897 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній родині сільського дяка Григорія Тичиніна. Батько майбутнього поета мав талант педагога. Від нього хлопчик дізнався, що таке поїзд, пароплав; чому сонце велике, а зорі маленькі. Так він навчився читати і писати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку дуже любив Павлусь. 

Вшанування Героїв Крут

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Тернистими шляхами в ім'я держави

(Історичний екскурс)


Йшов вісімнадцятий рік ХХ століття.. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою.

"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

14 листопада у Києво-Святошинській центральній районній бібліотеці для дорослих відбулося чергове засідання клубу "Вишнівська осінь". Тема зустрічі "Король українського гумору", приурочена до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні - борця за незалежність України ХХ століття, письменника-гумориста
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні

Ніна Івасенко, працівник відділу обслуговування бібліотеки, познайомила присутніх з біографією сатирика. Окремо відмітила що " з особливою прихильністю ставляться до Остапа Вишні у Вишневому. На честь його названа вулиця у місті, відкрито пам"ятний знак. Не раз у місті проводилися й гумористичні фестивалі".
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні

Потім члени клубу та читачі бібліотеки переглянули український документальний ігровий фільм "Із житія Остапа Вишні" про тяжкі роки письменника у засланні. Після обговорення фільму учасниця клубу Тетяна Шабанова поділилася враженнями і фотографіями творчого вечора Анатолія Паламаренка, присвяченого 130-річчю Остапа Вишні "Вишневі усмішки". А секретар ради клубу "Вишнівська осінь" Лариса Пальчикова розповіла про фестиваль гумору ім. Остапа Вишні, який проходив у Вишневому, в якому вона брала участь і здобула друге місце, за що була нагороджена дипломом.
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні
"Король українського гумору". До130-річчя від дня народження письменника-гумориста Остапа Вишні

«Великий життєлюб» (Інформаційний список літератури до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Великий життєлюб»
(Інформаційний список літератури до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні)

«Великий життєлюб» (Інформаційний список літератури до 130-річчя від дня народження Остапа Вишні)

«У мене нема жодного сумнiву в тому, що я народився, хоч i пiд час мого появлення на свiт бiлий i потiм – рокiв, мабуть, iз десять пiдряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку» – так починає свою автобіографію Остап Вишня. І нам уже смішно. Вимальовується в уяві такий собі веселий чоловічок, душа компанії, що за словом в кишеню не полізе… Хоч насправді доля одного з найвизначніших і найвідоміших українських гумористів дуже трагічна.
Народився Павло Михайлович Губенко на Полтавщині, в Зіньківському повіті, на хуторі Чечва (біля містечка Груні). В сім‘ї було 17 дітей, тож статки родини і дитинство Павла уявити не важко. За його словами, воно пройшло в бур'янах і коноплях. Та батьки все ж спромоглися вивчити хлопця – початкова двокласна освіта, а потім – Київська військово-фельдшерська школа. Трохи попрацювавши в лікарні, Павло Михайлович екстерном здає екзамени в гімназії і вступає до Київського університету на історико-філологічний факультет, який, проте, не закінчує.
В часи громадянської війни встиг повоювати у війську Центральної Ради і Директорії, за що й був заарештований ЧК. Та це йому якось обійшлося. Працює в газеті, починає публікувати власні твори, спочатку під псевдонімом П. Грунський. Був членом відомих літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт».
В 1921 році в газеті «Сільська правда» вперше з'являється псевдонім Остап Вишня. Чому саме так? – ніхто не знає, мабуть, просто сподобалось таке поєднання слів: тепле, українське, і аж посміхнутися хочеться. Принаймні, так пояснює походження псевдоніма внучка письменника. Ще існує такий варіант: "Свій вибір псевдоніма письменник пояснював тим, «що плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при потребі кісточкою з вишні затиснувши її у двох пучках, можна влучно стрельнути»" (О.Слоньовська)
У 1927 році разом з старшим братом Василем Чечвянським, Олександром Довженком. та Василем Блакитним засновують журнал «Червоний перець».
Встигає двічі одружитися. Про першу дружину Вишні джерела мовчать, відомо лиш, що це його односельчанка, з якою побрався в юному віці, і від якої мав сина В'ячеслава. Друга дружина, вже на все життя, – це артистка театру Варвара Олексіївна Маслюченко, в яку закохався, побачивши на сцені в ролі Жанни Д'Арк. ЇЇ доньку Марію письменник прийняв, як рідну.
Вже тоді Остап дуже багато пише. Фактично він є основоположником такого жанру, як «усмішка» – коротке гумористичне оповідання, писане живою народною мовою. Критики зустрічають творчість Остапа Вишні дуже неоднозначно. Одні називають його гумор низькопробним, «культурою примітивізму», а високу народну популярність пояснюють низькою культурою населення. Інші, як, наприклад Микола Хвильовий, дуже тепло й схвально відгукувалися про його «Усмішки».
Тим не менше, неписьменні селяни оволодівали грамотою для того, щоб мати змогу самим читати твори Остапа Вишні, а русифіковані робітники вчилися читати українською. Бо ж гумор – то таки сила! Газетні “усмішки” Вишні видавалась окремими збірками великими тиражами і по кілька разів: на 1928 рік вийшло 25 збірок “Вишневих усмішок”, а 1928 року було видано чотиритомове видання вибраних УСМІШОК. До 1930 року тираж збірок Остапа Вишні доходив до двох мільйонів — нечуваної для тих часів цифри. А для Українського селянства того часу ім'я Остап Вишня було друге за значимістю після імені Тарас Шевченко! Звісно, це не могло не викликати невдоволення влади, і в чорний для України 33-тій письменника заарештовують, Причому звинувачення зовсім дике: терористичний замах на Постишева. Вишня і тут залишився вірний собі: на одному з засідань сумно пожартував: «Пишіть уже й що я намагався зґвалтувати Клару Цеткін!»… А пізніше, коли й сам Постишев буде розстріляний як ворог народу, знову зіронізує: «Так я ж перший хотів його розстріляти!»
Сам Вишня теж був у списку смертників. Існує кілька версій, як йому вдалося уникнути кулі. За однією з них, в принципі малоймовірною, розстріляти ж було велено Остапа Вишню, а в списках він значився як Павло Михайлович Губенко. За іншою – під час етапу він тяжко захворів і його просто покинули на одному з перевалочних пунктів. І, нарешті, третя: репресивна машина зажувала й начальника колонії, його теж було розстріляно і кілька списків приречених просто загубилися. Так чи інакше, та письменнику судилося вижити в страшних лабетах єжових рукавиць. Та 10 років свого життя втратив в у Чиб`ю Ухта-Печорського табору (нині це місто Ухта Республіки Комі). Дружина письменника, Варвара, як та декабристка, з донькою на руках, кинулася було на заслання за чоловіком, та їй не дозволили поселитися поряд, і, трохи поскитавшись, вона оселяється в Архангельську.
У таборі Вишні доручають писати оповідання про працю в'язнів, та він і тут умудряється вставляти свої іронічні шпильки, як от « В останні роки населення Сибіру стрімко зростає»…
Жахливі умови проживання призвели до виразки шлунку, і письменника кладуть у лікарню. Тамтешній лікар, дізнавшись про медичну освіту пацієнта, бере його під свій патронат і добивається призначення фельдшером, після чого життя в неволі трішки полегшилося. А потім хтось з чиновників вирішив, що талант Остапа Вишні можна використати для підняття бойового духу радянських солдатів, і в 1943 році письменника звільняють. Правда стан його був такий, що відразу по тому він потрапляє в московську лікарню. Дізнавшись про це, донька Марія, що на той час навчалася в Москві, приходить провідати батька. Та Павло Михайлович не відразу впізнає її: востаннє бачив десятилітньою дівчинкою, а тепер їй було вже 20… Не менш трагічна зустріч з сином В‘ячеславом. Трохи підлікувавшись, Вишня поїхав шукати його за адресою до Києва. Заблукавши, спитав дорогу у випадкового перехожого. Той перехожий і виявився його сином… В'ячеслав довго не приймав батька, він не знав про заслання, і думав, що батько з мачухою просто покинули його, та, зрештою, після розповідей, все зрозумів… Возз'єднана сім'я переселилася до Києва.
Як плату за своє звільнення Остап Вишня мав писати викривальні фейлетони проти УПА. І він писав їх! Та при цьому умудрявся зробити це так, що вони подобалися і радянській стороні, і самі повстанці сприймали їх як підтримку і пропаганду їхнього опору. Як приклад, дуже відома й популярна «Зенітка».
Взагалі у Вишні з читачами завжди було повне взаєморозуміння. Вони фільтрували ту полову, що була написана для цензури, вихоплюючи зерна іскрометного гумору.
Ось як описує Остапа Вишню Володимир Куліш: «Зросту вище від середнього, виглядав він як «добрий дядько». Популярність Вишні в ті часи була недосяжною. Сам же Вишня скромний в суспільстві, хороший батько, уважний до знайомих, навіть до дітей, ніколи не відмовляв мені, коли я просив дати мені що-небудь почитати... Ми проходили в його квартиру. На порозі зустрічала нас Цяця – пес завбільшки з доброго теляти... Дружина Вишні – така ж весела і життєрадісна артистка Маслюченко, худенька непосидюча донька – образ своєї мами... Коли Вишня приходив до нас (Куліші жили в третьому під’їзді того ж будинку, то від сміху в нас довго боліли не лише роти, а й животи. Він умів розповідати анекдоти неперевершено. Сам він при цьому голосно, громоподібно реготав».
Остап Вишня займає друге після Кобзаря місце за кількістю проданих книг. У іншій державі став би мільярдером. Та хіба б міг він жити деінде? І хіба б могла якась інша культура народити такого генія гумору?! Сила ж його – саме в його народності. «Все життя гумористом ! Господи! Збожеволіти можна від суму!» - писав він.
В Києві Остап Вишня знову очолює своє дітище – «Перець».
Творча спадщина письменника – величезна. Найвідоміші його твори: «Вишневі усмішки (сільські)», «Вишневі усмішки кримські», «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки театральні» (1927), «Ну, й народ», «Вишневі усмішки закордонні», «Мисливські уcмішки», «Моя автобіографія», «Отак і пишу», «Великомученик Остап Вишня».
Лише у 1955 р.письменник був реабілітований
Помер він 28 вересня 1956 року від серцевого нападу.
Сім'я письменника, вірна пам'яті, дуже довго фактично на власному ентузіазмі тримала його квартиру як домашній музей, самі домочадці при цьому тіснилися в двох кімнатах. А в інші ходили екскурсії, там були виставленні особисті речі Остапа. Дуже цікавий експонат – шахи, виліплені письменником із хліба у таборі. Та зрештою навпроти будинку звели торговий центр, і це будівництво пошкодило його фундамент, пішли тріщини… Рідна Україна не захотіла брати на себе утримання музею Остапа Вишні, тому його внучка вимушена була ту квартиру продати…
Ось така сумна історія неперевершеного гумориста, в творах якого сміється сам народ. Сміється над собою, - а значить, він має майбутнє!

Твори Остапа Вишні
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.1: усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 526 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.2: усмішки, фейлетони, гуморески 1925-1933 / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 461 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.3: усмішки, фейлетони, гуморески 1951-1956; З неопублікованого 1944-1950 / Губенко Павло Михайлович . - К.: Дніпро, 1988. - 398 с.
Вишня Остап. Твори в 4-х тт. Т.4: усмішки, фейлетони, гуморески 1951-1956; З неопублікованого 1934-1943; "Думи мої, думи мої..." / Губенко Павло Михайлович. - К.: Дніпро, 1988. - 606 с.
Вишня О. Зенітка: гуморески, усмішки / Остап Вишня - Дніпропетровськ : Січ, 1993. - 191 с.
Вишня О. Мисливські усмішки та інші оповідання /Остап Вишня. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 288 с.
Вишня О. Фейлетони; Гуморески; Усмішки; Щоденникові записи /Остап Вишня . - К.: Наукова думка, 1984. - 560 с.
Остап Вишня. Усмiшки / Остап Вишня - К.: Днiпро, 2001. - 350 с.

Література про життя та творчість Остапа Вишні
Вечерова К. Життя та творчість Остапа Вишні. Літературний диктант / Катерина Вечерова //Дивослово. – 2019. - № 10. – С. 24-25.
Гальченко С. "Десятирічка" Остапа Вишні (рукопис із шухляди часів незалежності) / Сергій Гальченко // Слово і час. – 2007. – № 8. – С. 57-69.
Гальченко С. "Десятирічка" Остапа Вишні / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С.
278- 299.
Гальченко С. «Автобіографія» Остапа Вишні (з камери № 15) / Сергій Гальченко // Слово і час. – 1999. - № 12. – С. 12-13.
Гальченко С. «Камерна» автобіографія Остапа Вишні (з камери № 15) / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 300-317.
Гальченко С. Табірний щоденник Остапа Вишні / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 318-321.
Гальченко С. Сумний епістолярій сміхотворця / Сергій Гальченко // Скарби літературних архівів. – К. : Атопол, 2012. – С. 322-317-387.
Голда Д. Мисливські зорі Остапа Вишні /Данило Голда //Чумацький шлях. – 2006. – №4. – С. 19-22.
Живий Остап Вишня. Збірник спогадів про письменника. – К. : Дніпро. – 1966. – 303 с.
Зуб І. В. Вишня Остап / І. В. Зуб // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4. В-Вог / голов. редкол.: Дзюба І. М. [та ін.]. – Київ : Поліграфкнига, 2005. – С. 482-483.
Зуб І. В. Вишня Остап / І. В. Зуб // Українська Літературна Енциклопедія. Т. 1. А-Г / редкол.: Дзеверін І. О. [та ін.]. – Київ : Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1988. – С. 314-315.
Зуб І. В. Остап Вишня. Риси творчої індивідуальності /І. В. Зуб. – К. : Наук. думка, 1991. – 172 с.
Зуб І. В. Остап Вишня. Нарис життя і творчості /І. В. Зуб. – К. : Дніпро. – 1989. – 239 с.
Зуб І. Остап Вишня / І. Зуб // Історія української літератури XX століття. У 2 кн. Кн. 1. Перша половина ХХ століття / за ред. В. Г. Дончика. – Київ : Либідь, 1998. – С. 363-367.
Ільєнко І. Північні етапи великого сміхотворця. Остап Вишня в лабіринтах ГУЛАГу / Іван Ільєнко // У жорнах репресій : оповіді про укр. письменників (за архівами ДПУ-НКВС) / Іван Ільєнко. – Київ : Веселка, 1995. – С. 170-207.
Куюков Ю. Короп – не бере! : [спомин про О. Вишню] / Юрій Куюков // Березіль. – 2005. – № 1-2. – С. 163-173.
Кордонська А. «У нас люблять Остапа Вишню». Сценарій літературного вечора до 125-річчя письменника /Альона Кордонська //Дивослово. – 2014. - №11. – С. 33-38.
Куюков Ю. Короп – не бере! : [спомин про О. Вишню] / Юрій Куюков // Березіль. – 2005. – № 1-2. – С. 163-173.
Лавріненко Ю. Остап Вишня // Розстріляне відродження : антол. 1917- 1933 / Юрій Лавріненко. – 6-те вид. – Київ : Смолоскип, 2008. – С. 613-623.
Мартич Ю. Наш знайомий чарівник / Юхим Мартич // …І стежка до криниці : біогр. розповіді / Юхим Мартич. – Київ : Дніпро, 1980. – С. 202-246.
Мороз-Стрілець Т. М. Рясний сміх: [Остап Вишня] /Т. М. Мороз-Стрілець // Голос пам'яті: Спогади. – К. : Рад. Письменник, 1989. – С. 105-110.
Мукомела О. Остап Вишня / О. Мукомела // З порога смерті… Письменники України – жертви сталінських репресій. Вип. 1 / [упоряд. О. Г. Мусієнко]. – Київ : Рад. письменник, 1991. – С. 101-103.
Остап Вишня. Творча спадщина: посібник для 11 класу / Автори-укладачі О.Д. Марченко, В. В. Паращич. – Харків : Ранок, 2001. – 80 с.
Рильський Б. Як Остап Вишня хлібні картки одержав // Мандрівка в молодість батька / Богдан Рильський. – Вид. 2-е, доповн. – Київ : Київ. правда, 2004. – С. 34-35. 27.
Рильський М. Остап Вишня / Максим Рильський // Статті про літературу / Максим Рильський. – Київ : Дніпро, 1980. – С. 327-330.
У державі гетьмана Остапа. Книга українських сатириків та гумористів / упоряд. Чемерис В. Л. – К. : КИТ, 2009. – 380 с.
Усміхнемося вишнево! ( У 125-ту річницю від дня народження Остапа Вишні) // Пенсійний кур’єр. – 2014. - № 45. – С. 13.
Фащенко В. У глибинах людського буття : Літературознавчі студії . – Одеса : Маяк ,2005 . – С.397 – 412.
Цалик С. Лауреати, графомани, ліцарі та інші : уривок із кн. "Таємниці
письменницьких шухляд" : [про О. Вишню] / Станіслав Цалик, Пилип Селігей //Дивослово. – 2011. – № 7. – С. 47-51.
Цеков Ю. «Мою роботу рецензував народ!» / Юрій Цеков // Твори. В 4 т.
Т. 1. Усмішки, фейлетони, гуморески / Остап Вишня. – Київ : Дніпро, 1988. –
С. 6-41.
Юдіна О. «Остап Вишня – поет полювання» /Олена Юдіна //Дивослово. – 2018. - № 10. – С. 19-21.



Сценарії за жовтень 2019 року

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Сценарії за жовтень 2019 року

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом жовтня 2019 року.

• Городищенко Т.Л., Обльотова Н.М. Проект «День Толерантності»/ Т.Л.Городищенко, Н.М.Обльотова//Позакласний час.-2019.-№10.-С.7-10
• «Кожен має право вільно висловлювати свою думку» : (година спілкування): (до Міжнародного дня толерантності)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.11
• Дубінка Л.П. Якщо не я, то хто?: (до Міжнародного дня толерантності)/Л.П.Дубінка //Позакласний час.-2019.-№10.-С.12-13
• Ісаєнко І.В. Мово рідна, слово рідне: (мовно-літературна вікторина): [Українська мова]/І.В. Ісаєнко//Позакласний час.-2019.-№10-С.19-21
• Дудар О. «Стежками історії»: (квест): [Історія]/Ольга Дудар///Позакласний час.-2019.-№10.-С.22-24
• Савчук Л.А. «У колі правознавців»: (пізнавальна гра): [Правознавство]/Л.А.Савчук///Позакласний час.-2010.-№10.-С.25-26
• Гончар О.О. «Електрикус»: (фізичний квест): [Фізика]/О.О.Гончар//Позакласний час.-2019.-№10.-С.27-28
• Захарченко О.Л. «Подорож в країну інформатики»: (гра-змагання): [Інформатика]/О.Л.Захарченко//Позакласний час.-2019.-№10.-С.37-38
• Наше веселе життя: (сценарій до Дня студента)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.51-52
• Безтурботні роки: (сценарій до Дня студента)//Позакласний час.-2019.-№10.-С.53
• Лисенко О.В. «Усе починається з тебе»: (виховна година до Міжнародного дня толерантності)/О.В.Лисенко //Виховна робота в школі.-2019.-№10.-С.2-4






До Дня Захисника України

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

10 жовтня у актовій залі Вишневої міської ради до Дня захисника України відбувся перегляд
українського документального кіноальманаху «Невидимий батальйон».  Присутня на заході
військовослужбовець, учасниця ООС, член жіночого ветеранського руху Ганна Косінова презентувала
показ фільм. Після перегляду фільму Ганна   відповідала присутнім на їх запитання про своє перебування в
зоні ООС, про завдання, які виконувала на сході України, про армійські будні, про те, як сьогодні Збройні
Сили України забезпечують мир та спокій у нашій державі.
  Насамкінець усі присутні мали змогу ознайомитися з літературою книжкової виставки «Величне ім'я
– України захисник» на якій представлені: документальні матеріали, збірки поезій місцевих поетів,
присвячених захисникам України та художні твори про події на сході України.
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України
До Дня Захисника України

Сценарії за вересень 2019 року

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо



Сценарії за вересень 2019 року

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом вересня 2019 року.


• Подорож школою мрій і бажань: (квест)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.9-11
• Вусик В.В. «Золота рибка» : (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.12
• «Як досягти успіху в житті»:(математичний квест): [Математика] //Позакласний час.-2019.-№9.-С.17-19
• «У царстві рідної мови»: (квест-гра): [Українська мова//Позакласний час.-2019.-№9.-С.20-21
• Козацькі скарби: (квест): [Історія]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.22-23
• «Стежками вивчених творів»: (інтелектуально-динамічна гра): [Зарубіжна література]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.24-25
• «Загадковий світ»: (брейн-ринг): [Географія]///Позакласний час.-2019.-№9.-С.26-27
• Світ навколо нас: (гра): [Біологія]//Позакласний час.-2019.-№9.-С.28
• На шляху до розуміння: (тренінг для батьків)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.40-41
• Навички безконфліктного спілкування: (тренінг для батьків)//Позакласний час.-2019.-№9.-С.42
• За молодість і майбуття: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.39-41
• Зігріймо серце добротою: (сценарій до Міжнародного дня людей похилого віку) //Позакласний час.-2019.-№9.-С.52
• Кос Л.М. «Горить людська неопалима пам»ять, яку згасити неспроможний час»: (сценарій)/Л.М.Кос //Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-1-12-3.-(журнал у журналі)
• Городиська Л.І. «Зродились ми великої години…»: (сценарій до Дня захисника Вітчизни)/Л.І.Гродська//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-4-12-9.-(журнал у журналі)
• Ткаченко В.В. «Пригоди в музеї мистецтв»: (комплексна командна або індивідуальна гра у формі веб-квесту)/В.В.Ткаченко //Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-10-12-15.-(журнал у журналі)
• Мірошко О.І. Козацька слава не вмре, не загине!: (сценарій)/О.І.Мірошко//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-16-12-18.-(журнал у журналі)
• Цимбалюк А.П. Козацькі забави: (пізнавально-розважальна година)/А.П.Цимбалюк//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-19-12-21.-(журнал у журналі)
• Романюк Н.М. Лицар класу: (сценарій 4-5 кл.): /Н.М.Романюк//Виховна робота в школі.-2019.-№9.-С.12-22-12-24.-(журнал у журналі)

"Мирослав Дочинець: дорога до себе". (Рекомендаційний список літератури до 60-річчя від дня нарождення)

Категорія: На допомогу вчителям загальноосвітніх шкіл / Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо / Лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка

Мирослав Дочинець – відомий та успішний прозаїк, публіцист, видавець. Останні декілька років його твори стали досить популярними, і він зайняв місце серед найуспішніших авторів сьогодення.
"Мирослав Дочинець: дорога до себе". (Рекомендаційний список літератури до 60-річчя від дня нарождення)

Мирослав Іванович Дочинець народився 3 вересня 1959 року у місті Хуст, Закарпатської області, у сім'ї вчителів: батько, закінчивши з відзнакою філософський факультет, мусив учителювати в школі-інтернаті та ПТУ, адже відбув шість років ГУЛАГу за націоналізм, а мати викладала історію та географію. Зрештою, на тому, що маленький Мирослав ще у шість років вирішив, що буде письменником, позначився батьківський вплив, їхнє особливе виховання і ставлення до дитини.

Сценарії за липень-серпень 2019

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Сценарії за липень-серпень 2019

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом липня, серпня 2019 року.
• Ми за здоровий спосіб життя: (свято-здоров’я на перерві)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.4
• Їжа та здоров’я: (тренінг)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.5-6
• Іщенко С.М. Що ми знаємо про ГМО: (круглий стіл)/С.М.Іщенко//Позакласний час.-2019.-№7.-С.7-9
• Найбільша цінність нашого життя: (заняття-тренінг)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.10-11
• Подорож країною здоров’я: (розважальна гра)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.12
• Наркоманія – дорога у безодню: (учнівська конференція)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.14-16
• Маляр С.М. Школа проти СНІДУ: (тренінг)/С.М.Маляр//Позакласний час.-2019.-№7.-С.17-18
• Вершиніна І.В. Загроза людству: (усний журнал)/ І.В.Вершиніна//Позакласний час.-2019.-№7.-С.19-20
• Алкоголь і здоров’я: (тренінг)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.21
• Чуєва Д.М. Шкідливі звички – знак біди!: (лекція)/ Д.М.Чуєва//Позакласний час.-2019.-№7.-С.22-24
• За молодість і майбуття: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.39-41
• Халіна О.В. Закликаємо бути щасливими: (сценарій)/ О.В.Халіна//Позакласний час.-2019.-№7.-С.42
• Здоров’я бережи щоднини: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№7.-С.43-44
• Лісова Л.С. Молодь за здоровий спосіб життя: (сценарій)/Л.С.Лісова//Позакласний час.-2019.-№7.-С.45-46
• Чичичкало В.М. Звичкам шкідливим не піддавайтесь!: (сценарій)/В.М.Чичикало//Позакласний час.-2019.-№7.-С.47-48
• Калінка С.М. Країна дитячих мрій: (свято-розвага)/ С.М.Калінка//Позакласний час.-2019.-№8.-С.14-16
• Бабусяк Н.І. «В країні чарівних слів»: (мовознавчий квест): [Рідна мова]/Н.І.Бабусяк //Позакласний час.-2019.-№8.-С.19-20
• Іванченко Н.М. «Під вітрилами надії в океані життя»: (інтелектуально-динамічна гра): [Зарубіжна література]/Н.М.Іванченко //Позакласний час.-2019.-№8.-С.21-23
• Чопова Л.П. Екологічний квест: [Біологія]/Л.П.Чопова //Позакласний час.-2019.-№8.-С.24-26
• Туристичні старти: [Фізкультура] //Позакласний час.-2019.-№8.-С.27-28
• «Закон і ми»: (тренінг гра) [Майстерня професійного вдосконалення]//Позакласний час.-2019.-№8.-С.37-40
• Жнива на Україні: (сценарій): //Позакласний час.-2019.-№8.-С.52
• Жито сім’ї зажинати – хліб шанувати: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№8.-С.53
• Врожаї щедрі родить хай земля!: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№8.-С.54
• «Обжинки»: (фольклорне свято)//Позакласний час.-2019.-№8.-С.55
• Пан гарбуз: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№8.-С.56
• Копоко Л.І. Усіх нас кличе перший дзвоник»: (Свято Першого дзвоника)/Л.І.Копоко //Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.2-5
• Чорновол Т.І. Планета Генічеськ і насильство»: (перший урок, 9-11 кл.)/Т.І.Чорновол //Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.6-8
• Толубець Г.О. Демократія і я: від провінційного містечка до євроміста: (виховна година)/Г.О.Толубець //Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.9-11
• Губль О.В. «Визначні постаті України на шляху становлення української державності»: (сценарій посвяти в ліцеїсти)/О.В.Губль //Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.12-14
• Конончук Л.В. «Здоровим будь»: (спортивний захід)/Л.В.Конончук//Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.15-16
• Новикова Т.А. «На веселім, на коні, їдуть ігри весняні»: (сценарій музично-літературної розваги): /Т.А.Новикова//Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.17
• Підлісна Ю.В. Червона калина – символ України: (виховна година): [Моя країна - Україна ]/Ю.В.Підлісна//Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.18-1-18-4.-(журнал у журналі)
• Галепа Л.І. Вишивка – оберіг українського народу: (виховна година): [Моя країна - Україна ]/Л.І.Галепа//Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.18-5-18-11.-(журнал у журналі)
• Мойсеєнко А.А. «Чи розумніший ти за п’ятикласника?: (інтелектуальна гра)/ А.А.Мойсеєнко//Виховна робота в школі.-2019.-№7.-С.19-24
• Копок Л.І. Свято наших учителів: (сценарій)/ Л.І.Копко//Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.2-8
• Сидоренко Н.В. Учитель року - 2019: (сценарій)/ Н.В.Сидоренко //Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.9-12
• Колядинська Л.Г. Міс Осінь (9-11 кл.): (сценарій)/ Л.Г.Колядинська //Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.13-15
• Кузьменко Б.М. Міс Туризм: (сценарій)/ Б.М.Кузьменко//Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.16-17
• Катаєва Т.Т. «Василь Сухомлинський. Щоб у серці жила Батьківщина»: (літературно-музична година-спомин)/ Катаєва Т.Т.//Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.18-20
• «Свято Покрови Пресвятої Богородиці»: (сценарій): [Моя країна - Україна //Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.20-1-20-4.-(журнал у журналі)
• Лесько Р.В. Лелеки в Україні: (година спілкування): [Моя країна - Україна ]/Р.В.Лесько//Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.20-5-20-8.-(журнал у журналі)
• Злоцька І.Л., Козіна В.В. Ідіть добрими у світ життя: (позакласний захід до дня народження В.Сухомлинського): [Моя країна - Україна ]/І.Л.Злоцька, В.В.Козіна//Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.21-23
• Нікуліна С.М. «Без сім»ї та свого роду намає нації, народу»: (літературна година)/С.М.Нікуліна//Виховна робота в школі.-2019.-№8.-С.24-29







Незалежна і єдина рідна Україна

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

"Незалежна і єдина рідна Україна"
24 серпня – знаменна дата для кожного українця. В цьому році наш народ відзначає 28-у річницю Незалежності України, відколи здійснилася споконвічна мрія українців – бути господарями на своїй землі.
З часів Київської Русі українці прагнули вільно жити, сповідувати свої традиції та звичаї, не зазнаючи водночас поневірянь і утисків, боролися за свою свободу.
І сьогодні її громадяни мусять захищати своє право бути господарями на власній землі. Майже щодня війна на сході країни забирає все нові й нові життя. Отож День Незалежності – це не лише свято. Для кожного з нас це, передусім, нагода знов відчути свою приналежність до рідної землі. Відчути себе частинкою великого цілого і знову пересвідчитися в нашій єдності, в тому, що ніхто і ніщо не змусить наш народ скоритися
День Незалежності – це свято, яке в історію України вписав кожен із нас своєю боротьбою, чесною працею. Це є вираженням історичного прагнення нашого народу до свободи, умовою втілення його бажання бути справжніми господарями на власній землі»
Цими словами розпочала бібліотекар відділу обслуговування Києво-Святошинської ЦРБ для дорослих Ніна Івасенко літературно-музичне свято «Незалежна і єдина рідна Україна».
Вона розповіла про події повязані з історією українського державотворення, видатними постатями української історії. Згадали і переглянули фото зустрічі з Героєм України, політичним і державним діячем Левком Лукʼяненком, яка відбулася в стінах нашої бібліотеки в 2017 році.
Вчитель ЗОШ №2 Лариса Литвин познайомила присутніх з творчістю Бориса Гуменюка та Кузьми Скрябіна, а її учні Музиченко Кирило, Рижевський Євген та Плиско Юрій читали вірші цих авторів.
Протягом години присутні на заході слухали пісні та вірші про Україну, родину у виконанні ансамблю народного аматорського хору «Вишневий дзвін».
На закінчення свята Ніна Івасенко подякувала всім присутнім та висловила побажання, щоб це свято доторкнулося до сердець, а почуте влилося в душі. Віримо в майбутнє України і бажаємо, щоб свято Незалежності принесло в українські родини щастя, добро, мир та любов. Нехай серця наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням єдності та порозуміння.
Святкуймо і пам’ятаймо слова видатного українського політичного діяча, історика, публіциста Вячеслава (Вацлава) Липинського (1882-1931), палкого патріота України:
«Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.
про багатовікову історію українського народу та тяжкий шлях до здобуття незалежності»
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна
Незалежна і єдина рідна Україна


Назад Вперед

Архів новин

Ноябрь 2019 (3)
Октябрь 2019 (3)
Сентябрь 2019 (6)
Август 2019 (7)
Июль 2019 (2)
Июнь 2019 (13)

^