Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

Павло Тичина

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

«Біжить життя моє спіралями»
Літературна година

     Павло Тичина народився 27 січня 1897 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній родині сільського дяка Григорія Тичиніна. Батько майбутнього поета мав талант педагога. Від нього хлопчик дізнався, що таке поїзд, пароплав; чому сонце велике, а зорі маленькі. Так він навчився читати і писати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку дуже любив Павлусь. 

Вшанування Героїв Крут

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Тернистими шляхами в ім'я держави

(Історичний екскурс)


Йшов вісімнадцятий рік ХХ століття.. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою.

Київська Русь за правління Ярослава Мудрого

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо



Київська Русь за правління
Ярослава Мудрого

(до 1000-річчя з початку правління Ярослава Мудрого,
Великого князя Київської Русі (1019-1054 рр.)

Син великого київського князя Володимира увійшов в історію як Ярослав Мудрий. Саме в період його правління остаточно сформувалася державність на українських теренах, а Київ став справжнім адміністративним, політичним і духовним центром. Був посаджений батьком намісником спочатку до Ростова, а потім до Новгорода. Після смерті Володимира, перемігши у війні з братами, став київським князем. Проте до 1036 р. правив Руссю разом із братом Мстиславом. Князь Ярослав увійшов в історію Київської Русі як правитель, який докладав багато зусиль для зміцнення держави, захисту її кордонів, розвитку господарства і розширення міжнародних зв’язків.
Доба правління князя Ярослава стала періодом розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій діяльності він став гідним продовжувачем свого батька, князя Володимира.
«Володимир землю зорав, Ярослав засіяв», — цим образним висловом літописець підкреслив наступність державних заходів Ярослава Мудрого щодо політики його батька — князя Володимира Святого. Стосувалися вони передусім справи поширення християнства, проте цілком справедливими є й до інших напрямків політичної діяльності. Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави. Він, зокрема, повернув під свою владу червленські міста, відвойовані під час князівських усобиць Болеславом Хоробрим. Ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, де в Чудській землі заклав місто Юр'їв. Ярослав не полишав будівництва, розпочатого батьком, на південному кордоні країни. Він, як свідчить літописець, «почав ставити городи по Росі» й остаточно здолав печенігів. Звістка про останню, переможну для Ярослава, битву з печенігами, що відбулася під мурами Києва, вміщена під 1034 p., одначе сучасні історики відносять її до 1017-го. На честь перемоги Ярослав наказав закласти на місці битви величний храм — Софію Київську. Розповіддю про спорудження церкви Премудрості Божої (гр. софія — мудрість) літописець ніби узагальнює величезні будівельні роботи, що велися в Києві з наказу Ярослава Мудрого. Розписаний яскравими фресками, оздоблений мозаїкою, храм вражав сучасників внутрішнім оздобленням і довершеністю своїх форм. Київська Софія стала символом поєднання божественного начала й державної влади. Тут відбувалися урочисті державні церемонії: сходження на великокнязівський стіл, прийняття іноземних послів тощо.
Та не лише будівництвом уславив своє ім'я Ярослав. Літописець Нестор з великою шаною та гордістю писав, що до книжок він «виявляв завзяття...», отож великого князя без перебільшення можна назвати фундатором книжності й ученості на Русі.
У Києві та багатьох інших містах Русі було створено скрипторії — книжкові майстерні, у яких переписувалися церковні книжки, а також трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Прикметно, що саме за Ярослава і, певно, з його ініціативи у Києві в 1037—1039 pp. було створено перший літописний звід.
За правління Ярослава на давньоруських землях виникло багато шкіл. Осередками освіти були церкви й монастирі. Так, у Софії Київській діяли бібліотека і школа, де навчали грамоти й ознайомлювали з основами тогочасних наук дітей із заможних родин, а також було спеціальне приміщення, де перекладалися твори з іноземних мов, переписувалися й створювалися оригінальні твори давньоруської літератури, велося літописання.
Піднесенню культури за Ярослава сприяли його заходи щодо утвердження християнства. Зокрема, було засновано Київську митрополію, що підпорядковувалася константинопольському патріарху. У 1051 р. собор єпископів Київської держави обрав першого митрополита з русинів — Іларіона. Під тим самим роком літопис оповів про першопочатки головного монастиря Русі — Печерського, заснованого св. Антонієм Печерським. Уже від кінця XI ст. Печерський монастир став головним ідеологічним і культурно-освітнім центром Київської держави. Тут жили й працювали відомі письменники, історики та літописці: свв. Феодосій, Никон, Нестор, художник Аліпій, лікар Агапіт. Саме з ченців Києво-Печерського монастиря призначалися єпископи в усі землі Київської держави. За Ярослава було засновано й інші монастирі, зокрема монастирі св. Георгія та св. Ірини, про які «Повість минулих літ» згадала під 1037 р.
Налагодження внутрішнього життя було неможливим без впорядкування законів. До заходів у цьому напрямку вдавався свого часу князь Володимир. Та слава справжнього реформатора законодавства належить саме Ярославові, адже він був першим, хто уклав писаний збірник руських законів. Той документ дослідники називають «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей, які поклали початок славнозвісному збірникові законів «Руській правді».
Збірник, або звід, руських законів, відомий під назвою «Руська правда», складався впродовж кількох поколінь. Найдавніша частина, т. зв. «Найдавніша правда», створена за часів Ярослава Мудрого. Окрему частину становлять статті, укладені Ярославовими синами — т. зв. «Статут Ярославичів». До «Руської правди» увійшли статті й пізніших часів. Це й не дивно, адже збірник був чинним на землях України, Білорусі, Литви, Росії впродовж кількох століть, ставши основою для розвитку законодавства та судочинства.
У статтях Ярослава йшлося про покарання за вбивство, побиття до крові чи синців, за вчинене каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Покарання передбачало здебільшого грошові виплати, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту. Гроші сплачувалися або на користь князя — їх називали «вірами », або на користь потерпілого чи його родичів — т. зв. головщини. Тілесні покарання мали застосовуватися лише для холопів за побиття вільної людини. З-поміж мір покарання не було й смертної кари.
Культурно-освітня діяльність Ярослава, його заходи, спрямовані на стабілізацію внутрішнього життя, були надзвичайно вдалими. Вони сприяли нечуваному культурному піднесенню Руської держави, посилили міжнародний авторитет Київської Русі. Своєю зваженою культурно-освітньою політикою князь Ярослав зажив шанобливого ставлення нащадків, які стали називати його Мудрим.
Не менш вдалою була й зовнішня політика Ярослава Мудрого. Князь-політик уникав воєн, намагався підтримувати з європейськими країнами добросусідські відносини. І хоч окремі збройні сутички довелося вести й Ярославу, проте з жодною європейською країною Київська Русь часів його князювання не мала тривалого протистояння.
Перевага надавалася не силі зброї, а силі розуму. У зовнішній політиці використовувались усі можливості дипломатії, з-поміж яких чільне місце посідали міждинастичні шлюби. Недарма Ярослава Мудрого часом називають тестем Європи.
Традицію тісних відносин підтримувала Київська Русь часів Ярослава Мудрого з Візантією. Щоправда, добросусідські контакти потребували неабиякої мудрості та політичної витримки, бо відносини між державами не бувають завжди рівними. Так, певним напруженням відзначалися відносини Візантії та Русі після утвердження на імператорському престолі Константина IX Мономаха 1042 p. Він розпочав свою діяльність із того, що усунув із державного апарату всіх ставлеників своїх попередників. До числа опальних потрапили й руські люди. Ситуація особливо загострилася 1043 p., а загрозливою стала 1051 p., коли на Київську митрополичу кафедру було поставлено Іларіона. Одначе й тоді конфлікт залагодили мирно.
Постійні контакти мав Ярослав із Німеччиною та Польщею. Тісні зносини підтримувала Русь із скандинавськими країнами. Особливо зміцніли зв'язки Русі та Швеції, чому сприяв шлюб Ярослава із шведською принцесою Інгігердою. Добросусідські відносини пов'язували Русь із Норвегією. Писемні джерела засвідчують активні зовнішньополітичні зв'язки Русі з Угорщиною. Виявом тих стосунків були династичні шлюби представників королівського роду Арпадів і київського великокнязівського. Сестра Ярослава Мудрого Марія-Доброгніва була дружиною польського короля Казимира І Відновителя. Один син Ярослава був одружений із сестрою цього ж короля, другий — взяв шлюб з візантійською царівною, а інші два — з німецькими княжнами. За іноземних правителів були видані заміж три дочки Ярослава: Анастасія — за угорського короля Андраша, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда, а по його смерті — за норвезького короля Свена; Анна — за французького короля Генріха І Капетінга, причому певний час вона була співправительницею свого сина, французького короля Філіппа І. Племінниця Анна-Євпраксія Всеволодівна (Адельгейда) вийшла заміж за саксонського маркграфа Генріха, а по смерті останнього — за германського імператора Генріха IV.
Міждержавні зносини Київської Русі свідчать про великий авторитет держави Ярослава Мудрого в Європі. Для багатьох європейських монархів київський володар був своєрідним взірцем феодального правителя. Саме таким постав київський князь у тогочасних європейських джерелах.
Заповіт Ярослава Мудрого.
Помер Ярослав 20 лютого 1054 року. Перед смертю він заповідав київський престол новгородському князю Ізяславу, а іншим синам залишив у спадок решту князівств, наказавши всім жити в мирі.
«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові... Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене». А Ізяславу ще додав: «Якщо хто захоче образити брата, то ти допомагай скривдженому». Однак тенденція до роздробленості, початок якій поклав сам Ярослав, що припинив свого часу платити данину батькові, виявилася занадто сильною, і скоро єдність києворуських земель була втрачена.

Шукайте інформацію на Інтернет-сайтах:

 http://www.ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/part2/203.htm
 https://pidruchniki.com/75921/istoriya/kiyivska_derzhava_pravlinnya_yaroslava_mudrogo
 https://history.vn.ua/book/ukrzno/11.html
 https://vseosvita.ua/library/kiivska-rus-za-pravlinna-aroslava-mudrogo-25764.html
 https://електронна-енциклопедія.укр/history/kiyivska-rus-za-jaroslava-mudrogo.html
 https://history.vn.ua/book/ukrzno/11.html

Література
 Толочко П. Ярослав Мудрий/Петро Толочко//Володимир Святий. Ярослав Мудрий.-К.: Артек,1996.-С.123-212
 Котляр М.Ф. Ярослав Мудрий/Микола Федорович Котляр//Історія України в особах: Древньоруська держава.-К.:Україна,1996.- С.67-87
 Костомаров М.І. Київський князь Ярослав Володимирович/М.І.Костомаров//Історичні постаті.-К.: Вид-во при Київ. ун-ті,1989.-С.10-23
 Мельничук Г. Ярослав Мудрий/Георгій Мельничук//1000 незабутніх імен України.-К.:Школа,2005.-С.16-18




Родина - мій дім, мій оберіг

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо


РОДИНА – МІЙ ДІМ, МІЙ ОБЕРІГ

Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки, цього року цей день припав на 16 травня. Всеукраїнську акцію 2день вишиванки» започаткувала студентка факультету історії, політологій та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк у 2007 році.
Отже, тепер кожен третій четвер травня, ми вдягаємо це чудове вбрання – барвисте творіння жіночих рук демонструючи цим своє українство, приналежність до своєї нації, що зберегла свої традиції й ремесла від знищення. Вона - символ сім’ї, культурних цінностей та надбання українського народу протягом століть. Дівчата готували собі вишиванки як посаг, дарували вишиті сорочки коханому парубку. Тогочасну українську хату неможливо було представити без чарівної скрині з вишитими сорочками для господаря та господині. Вишиванки були сімейним скарбом, а вміння прикрашати сорочки вишивкою – мистецтвом, що передавалося з покоління в покоління. Вишиванка – це не просто одяг, це оберіг нації. Ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси, а ще й для того, щоб зберегти наш рід. Берегинею кожного роду, кожної сім'ї є мудра жінка – Мати.



Сценарії за квітень 2019

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Сценарії за квітень  2019

Шановні користувачі! До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом квітня 2019 року.

Палій І.О. Казка тепла і доброти: (вихована година в 9 кл.)/І.О.Палій//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.7-12
Василевська Д.А. Сценарій випускного вечора (4кл.)/Д.А.Василевська//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.13-19
Лавренова Н.Ю. Національні символи: (сценарій)/Н.Ю.Лавренова // Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.20-1 – 20-3.- (журнал у журналі)
Ковальчук Г.М. Український віночок:(сценарій)/ Г.М.Ковальчук//Виховна робота в школі.-2019.-№4.- С.20-4 – 20-6
Шкеда С.І. «І на тім рушникові…»: (сценарій)/С.І.Шкеда//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.20-7-20-8.-(журнал у журналі)
Лебедєва І.А. Свято останнього дзвоника/І.А.Лебедєва//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.21-23
Гладій З.Л., Чижмар О.П. Свято останнього дзвоника «Прощавай, дитинства золота пора»/З.Л.Гладій, О.П.Чижмар//Виховна робота в школі.- 2019.-№4.-С.24-28
Мельникова Н.Б., Чернюк Н.Ю. Випускний вечір «Морський круїз»/Н.Б.Мельникова, Н.Ю.Чернюк//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.29-32
Хуторна Н.В. Випускний вечір «Ліфт до успіху не працює, скористайтеся сходами»/Н.В.Хуторна//Виховна робота в школі.-2019.-№4.-С.33-38
Манухіна І.А., Шарпан В.С. Міжнародні перегони (гра-вікторина)/І.А.Манухіна, В.С.Шарпан//Позакласний час.-2019.-№4.-С.16-17
Терещенко О.Л. «Що я знаю про Європейський Союз»: (вікторина)/О.Л.Терещенко//Позакласний час.-2019.-№4.-С.18-20
«В океані рідної мови»: (квест): [біологія]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.21-22
«Keep open your eyes»: (English guest) :[english]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.23
Щербина О.В. «Вишиванка символ України»: (квест): [історія]/О.В.Щербина//Позакласний час.-2019.-№4.-С.24-25
«Бережи природу для людського роду»: (екологічна гра): [біологія]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.26-27
Касян Н.В. «Екологічне асорті»: (інтелектуальна гра): [географія]/Н.В.Касян//Позакласний час.-2019.-№4.-С.28-29
«Спорт-знайко»: (вікторина): [фізкультура]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.30
Толстоп'ятова Л.В. Ефективне спілкування – шлях до злагоди: (тренінг для учнів 6, 7 класу): [майстерня професійного самовдосконалення]/ Л.В.Толстоп'ятова//Позакласний час.-2019.-№4.-С. 31-35
• Толерантність – риса соціальної зрілості людини: (тренінг для учнів 9-11 класів): [майстерня професійного самовдосконалення] //Позакласний час.-2019.-№4.-С.36-38
«Спілкування – це здорово»: (тренінг): [майстерня професійного самовдосконалення]//Позакласний час.-2019.-№4.-С.41
Техніка встановлення дружніх взаємин у колективі: (інтерактивна гра з елементами тренінгу): [майстерня професійного самовдосконалення]// Позакласний час.-2019.-№4.-С.41-42
Свята наша ненька : (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№4.-С.53-54
Мамина колискова: (сценарій)//Позакласний час.-2019.-№4.-С.55-56
Іскрицька Г.М. Усе залежить від тебе Наркотичній залежності – «НІ»!/Г.М.Іскрицька//Основи здоров’я.-2019.-№4.-С.35-36
Левченко І.М. Агітбригада «Екомікс»: (сценарій)/І.М.Левченко//Основи здоров’я. -2019.-№4.-С.29-31
Кударенко Т.Л., Піддубна О.М. Твоє здоров'я у твоїх руках. (сценарій)/Т.Л.Кударенко, О.М.Піддубна//Основи здоров'я.-2019.-№4.-С.32-34
Жилка О.І. Основні правила етичного спілкування з людьми з особливими потребами: (година спілкування з елементами тренінгу)//Основи здоров'я.-2019.-№4.-С.35-38













Іван Андрусяк Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (2018 рік)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Іван Андрусяк, лауреат літературної премії імені Лесі Українки (2018 рік)

[center]Іван Андрусяк   Лауреат літературної премії  імені Лесі Українки  (2018 рік)

«Проблеми вирішуються з усмішкою,а з плачем лише нагромаджуються.» (І.Андрусяк)
[/center]
Комітет з присудження Премії Кабінету міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва на своєму засіданні, що відбулося в Держкомтелерадіо, визначив лауреатів за 2018 рік.
Про це Укрінформу повідомили у прес-службі Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Як зазначається, у номінації “Літературні твори для дітей та юнацтва” з 43 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобув письменник Іван Андрусяк за книги для малят “Зайчикова книжечка” та “Третій сніг” (видавець – ТОВ “Фонтан Казок”).
Це перший поет з Прикарпаття, який став лауреатом престижної літературної премії для дітей і юнацтва.
Письменник, автор поетичних і прозових творів для дітей, перекладач, головний редактор видавництва «Фонтан казок». Народився 28 грудня 1968 року в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківської області. Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В.С. Стефаника. Живе в Березані під Києвом.
В українську літературу ввійшов на початку 1990-х у складі літературного угруповання «Нова деґенерація» (разом із письменниками Степаном Процюком та Іваном Ципердюком). Від 2000-го активно виступає як літературний критик.
Лауреат літературних премій видавництва «Смолоскип» (1995), «Благовіст» (1996), імені Бориса Нечерди (2002), журналу «Кур’єр Кривбасу» (2007), Корнейчуковської премії (2016), «ЛітАкцент року 2017», поет року за версією «Топу БараБуки 2017». У 2018 році за збірку віршованих казок «Зайчикова книжечка» і повість-казку «Третій сніг» отримав премію імені Лесі Українки.
Член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу. Учасник численних антологій і поетичних фестивалів. Тексти перекладено англійською, німецькою, польською та вірменською, португальською, білоруською, словацькою та іншими мовами.
Автор численних поетичних збірок і трьох збірок есеїв для дорослих читачів, низки перекладів із російської та англійської мов. Нині відомий насамперед як дитячий письменник. Любить розповідати, буцімто писати почав тоді, як народилася молодша донька Стефа. Автор популярних повістей для сімейного читання («Стефа і її Чакалка», «Кабан дикий – хвіст великий», «Хто боїться зайчиків?»), дотепних віршиків для найменших, що здебільшого побачили світ у видавництвах «Грані-Т» і «Фонтан казок». Книжка «Вісім днів із життя Бурундука» в ілюструванні Ганни Осадко потрапила до короткого списку «Дитячої Книги року BBC 2012» та до щорічного каталогу найкращих дитячих видань світу «Білі круки 2013».
Іван Андрусяк – це вже, можна казати, один із «класиків» сучасної української літератури для дітей. На його віршах і «бешкетних» повістинах підростають дошкільнята і школярі, які поступово доростають до підліткової літератури.

Премія імені Лесі Українки

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Премія імені  Лесі Українки

Комітет із присудження премії ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва визначив лауреатів за 2018 рік.
У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» із 43 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобув Іван Андрусяк за книжки «Зайчикова книжечка» та «Третій сніг» («Фонтан Казок»).

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» лауреатом премії став Михайло Александров за художнє оформлення книжки Сергія Товстенка «Ремонт Летючих Чудес» («Глоуберрі Букс»). Усього за премію в цій номінації змагалося 13 робіт.

У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» перемогла вистава «Король Лев» Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського. (Режисер-постановник – Артур Прокоп’єв). У цій номінації за премію змагалося 6 театральних колективів.

У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» більшістю голосів комітет проголосував за присудження премії анімаційному фільму Андрія Щербака «Причинна» (кінокомпанія «МаГіКа-фільм»).


Сценарії за березень 2019

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Сценарії за березень 2019

Шановні користувачі!
До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом березня 2019 року.


«Здоров’я народу – багатство країни»: (урок здоров’я)//Позакласний час.-2019.-№3.-С.10-11
Вєтрова О.М. Здоровим будь!: (тренінгові заняття)/О.М.Вєтрова//Позакласний час.-2019.-№3.-С.12
Гульчук Г.С. Тато, мама і я – спортивна сім’я: (спортивно-розважальне свято)/Г.С.Гульчук//Позакласний час.-2019.-№3.-С.13-14
Жук Т.С. Лабіринт: (інтелектуальна гра): [українська література]/Т.С.Жук//Позакласний час.-2019.-№3.-С.17-18
• Яценко О.В. Подорож машиною часу: (конкурсно-розважальна гра): [історія]/О.В.Яценко//Позакласний час.-2019.-№3.-С.19-20
Савчук Л.В. Вода – джерело життя на землі: (тренінгові заняття): [хімія]/Л.В.Савчук//Позакласний час.-2019.-№3.-С.21-22
Рещікова Ю.М. «Інтелектуальний бій»: (брейн-ринг): [математика]/Ю.М.Рещікова//Позакласний час.-2019.-№3.-С.23
Демчук І.О. Ігри патріотів: (інтелектуально-розважальна гра): [географія]/І.О.Демчук//Позакласний час.-2019.-№3.-С.24-25
Гажемон М.О. «Наукові сходинки»: (квест): [біологія]/М.О.Гажемон//Позакласний час.-2019.-№3.-С.26
Засімович О.І. Таємниця Олімпу: (ігрова програма): [правознавство]/О.І.Засімович//Позакласний час.-2019.-№3.-С.27-28
Лунають дзвони: (сценарій до Великодня)//Позакласний час.-2019.-№3.-С.50-52
Сізова Н. Штурмани книжкових океанів: (сценарій заходу до Всесвітнього дня книги)/Наталія Сізова//Зарубіжна література в школах України.-2019.-№3.-С.62-63
Бондарчук Н. «Розп»ятий за Україну»: (мистецька імпреза до 205-річчя від дня народження Т.Шевченка)/Наталія Бондарчук та ін.//Дивослово.-2019.-№3.-С.31-34
Адаменко Т. Дзеркало життя Кобзаря: (сценарій)/Тетяна Адаменко та ін.//Дивослово.-2019.-№3.-С.35-38
Гапшенко М.М., Гапшенко Т.М. Біль, якому немає меж, -ЧАЕС: (усний журнал)/М.М.Гапшенко, Т.М.Гапшенко//Виховна робота в школі.-2019.-№3.-С.6-8
Литвиненко І.В., Бариш І.П. Шкільне свято «Великдень»/І.В.Литвиненко, І.П.Бариш//Виховна робота в школі.-2019.-№3.-С.9-12
Криштопа Т.В. Великодня писанка/Т.В.Криштопа//Виховна робота в школі.-2019.-№3.-С.13-15
Огієнко Л.І. Великдень:(виховний захід)/Л.І.Огієнко//Виховна робота в школі.-2019.-№3.- С.16-20
Лебедєва І.А., Безсонова Н.В. Незабутнє слово Кобзаря: (сценарій Шевченківського свята)/І.А.Лебедєва, Н.В.Безсонова//Виховна робота в школі.-2019.-№3.-С.20-1-20-4.-(журнал в журналі)
Скотаренко О.О. Із бабусиної скрині: (виховний захід, 5 кл.)/О.О.Скотаренко//Виховна робота в школі.-2019.-№3.-С.20-5-20-8.-(журнал в журналі)
Черкасова Н.В. Святий Великдень: (виховний захід, 5-6 кл.)/Н.В.Черкасова//Виховна робота в школі.- 2019.-№3-С.21-23
• Чередніченко М.Г. Святі візерунки: (майстер-клас)/М.Г.Чередніченко//Виховна робота в школі.-2019.-№3-С.24-28
Василевська Д.А. Сценарій випускного вечора (4 кл)/Д.А.Василевська//Виховна робота в школі.-2019.-№3 С.29-35
Малашенко М.П. 19 універсальних ігор для розвитку власного руху/М.П.Малашенко//Основи здоров’я.-2019.-№3.-С.12-17
Козіна Н.О. Найцінніший скарб – здоров’я. Поради лікаря Айболитя: (година спілкування для учнів 4-5 класів)/Н.О.Козіна//Основи здоров’я. -2019.-№3.-С.36-39

Тяжкий шлях до волі : історія проголошення незалежної Карпатської України

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Тяжкий шлях до волі : історія проголошення незалежної Карпатської України
(Історична довідка до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України)
Тяжкий шлях до волі : історія проголошення незалежної Карпатської України


Карпатська Україна (до 1919: Руська Країна, до 1938: Підкарпатська Україна, Підкарпатська Русь, Підкарпатський край) - офіційна назва автономної республіки у складі Чехо-Словаччини в 1938-1939 і Української незалежної держави на Закарпатті в березні 1939 року. Назва неофіційно вживалася і до 1938 року для означення території теперішнього Закарпаття.

Сценарії за лютий 2019

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Сценарії за лютий 2019

Шановні користувачі!

До вашої уваги пропонуємо перелік сценаріїв виховних та літературно-мистецьких заходів, що надійшли до бібліотеки протягом лютого 2019 року.

8 березня – свято весни:(розважально-конкурсна програма)//Позакласний час.-2019.-№2.-С.-18-16
Зубринь Г.М. Шевченкові твори сяють, мов зорі:(інтелектуально-розважальна гра): [до дня народження Т.Г.Шевченка]/Г.М.Зубринь//Позакласний час.-2019.-№2.-С.17-18
Вілатова В.І. Під знаком мудрості: (конкурс ерудитів): [математика]/В.І.Вілатова//Позакласний час.-2019.-№2.-С19-20
Інформаційний бум: (інтелектуальна гра): [інформатика]//Позакласний сас.-№2.-С.21-22
• «Арифметична пасіка»: (брейн-ринг)//Позакласний час.-2019.-С.23-25
Адаменко А.М. Ключ до знань: (фізичний квест): [фізика]/Адаменко А.М.//Позакласний час.-2019.-С.26-27
Гажемон М.О. Наукові сходинки: (квест): [хімія]/М.О.Гажемон//Позакласний час.-2019.-№2.С.28
Будемо дружбу цінувати: (година спілкування)//Позакласний час.-2019.-№2.-С.33-34
Коваль Є. Жінки, яких ми любимо: (сценарій): [до 8 березня]/Є.Коваль//Позакласний час.-2019.-С.54-55
Кадук Н.Г. Азбука дороги:(виступ агітбригади ЮІР)/Н.Г.Кадук//Основи здоров»я.-2019.-№2.-С.29-33
Іскрицька Г.М. Я за здоровий спосіб життя: (виховна година-тренінг)/Г.М.Іскрицька//Основи здоров’я .-2019.-№2.-С.34-36
Гоменюк О.І. Здоров’я – мудрих гонорар: (сценарій родинного свята)/О.І.Гоменюк//Основи здоров»я.-2019.-№2.-С.37-42
Рябуха М.С. Стиль поведінки в конфлікті: (година спілкування)/М.С.Рябуха//Основи здоров’я .-2019.-№2.-С.43-44
Гайдай Л.М. Читання книг – запорука здоров’я: (бібліотечний урок)/Л.М.Гайдай//Основи здоров’я .-2019.-С.45-47
Копко Л.І. Свято до Міжнародного жіночого дня 8 березня/Л..Копко//Виховна робота в школі.-2019.-№2.-С.11-13
Хоменко І.М. Жінко, ти завжди велична: : [сценарій до 8 березня]/І.М.Хоменко//Виховна робота в школі.-2019.-№2.-С.14-17
Галкіна І.Ю. Король вальсу, або віденський бал великого маестро Йогана Штрауса:(літературно-мистецький салон)/І.О.Галкіна//Виховна робота в школі.-2019.-№2.-С.18-24
Турик І.Р. Відомий і незнаний Шевченко:(захист учнівських проектів)/І.Р.Турик//Виховна робота в школі.-2019.-№2.-С.20-1 -20-10.-(журнал в журналі)
Неймет І.В. Мир і злагода – приорітети української держави:(виховний захід)/І.В.Наймет//Виховна робота в школі.-№2.-С.20-11 – 20-12.-(журнал в журналі)
Чернишова О.А. , Мезенець О.А. Ми - діти твої, Україно!:(година спілкування)/О.А. Чирнишова, О.А.Мезенець//Виховна робота в школі.-№2.-С.20-13 – 20-16.-(журнал в журналі)
Слабченко О.В. Рідній природі на допомогу:(виховний захід)/О.В.Слабченко//Виховна робота в школі.-2019.-№2.-С.39

Назад Вперед

Архів новин

Май 2019 (9)
Апрель 2019 (8)
Март 2019 (9)
Февраль 2019 (14)
Январь 2019 (11)
Декабрь 2018 (9)

^