Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України

Павло Тичина

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

«Біжить життя моє спіралями»
Літературна година

     Павло Тичина народився 27 січня 1897 року в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній родині сільського дяка Григорія Тичиніна. Батько майбутнього поета мав талант педагога. Від нього хлопчик дізнався, що таке поїзд, пароплав; чому сонце велике, а зорі маленькі. Так він навчився читати і писати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку дуже любив Павлусь. 

Вшанування Героїв Крут

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Тернистими шляхами в ім'я держави

(Історичний екскурс)


Йшов вісімнадцятий рік ХХ століття.. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою.

Вони боролися за волю України

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

14 жовтня, в християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, українці святкують День захисника України, День козацтва та День створення Української Повстанської Армії.
Вони боролися за волю України

«Пишу для таких, як сама» (Літературна година до 60-річчя від дня народження Оксани Забужко)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

«Пишу для таких, як сама»
(Літературна година до 60-річчя від дня народження
Оксани Забужко)

«Пишу для таких, як сама» (Літературна година до 60-річчя від дня народження  Оксани Забужко)

Оксана Забужко – поетеса, прозаїк, філософ, літературознавець, публіцист. Вона одна зі знаних у світі україномовних письменниць, автор численних культурологічних статей та есе у періодиці. Її роман «Польові дослідження з українського сексу» став першим бестселером незалежної України, а твори перекладені багатьма мовами світу.
Забужко автор поетичних збірок: «Травневий іній», «Диригент останньої свічки», «Автостоп», «Друга спроба: Вибране»; прозових творів: «Казка про калинову сопілку», «Сестро, сестро (повісті й оповідання)», «Музей покинутих секретів»; філософсько-літературознавчих праць «Шевченків міф України», «Notre Dame d'Ukraine» та ін.

Пісенне диво України - Маруся Чурай (до 395-ої річниці від дня народження)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Пісенне диво України – Маруся Чурай

«Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких національних скарбів належить і наша лірична пісня.
Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій — і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси великих творців, імена яких розгубила історія, і м и навряд чи знайдемо багато сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує по всій землі українській.
І тільки тоді, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких славнозвісних постатей і належить народна поетеса Маруся Чурай.
Народжена для любові, вона не знала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, чарівністю мелодій.
І зацвіла, закрасувала калиною на лугах нашого мелосу творчість народної поетеси.
Три віки ходить пісня Марусі Чурай по нашій землі, три віки любові вже подарувала дівчина людям. А попереду — вічність, бо велика любов і велика творчість — невмирущі» (За М. Стельмахом).

"БЕЗСМЕРТНИЙ ПОЛТАВЕЦЬ" (До річниці від дня народження І. Котляревського)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

"БЕЗСМЕРТНИЙ ПОЛТАВЕЦЬ"
"БЕЗСМЕРТНИЙ  ПОЛТАВЕЦЬ"  (До річниці від дня народження І. Котляревського)

В історії 9 вересня є багатим на події, однією із них є народження українського письменника, поета, драматурга, зачинателя сучасної української літератури, громадського діяча Івана Котляревського.
Івана Котляревського з його всесвітньо відомим твором «Енеїда» цілком заслужено називають основоположником нової української літератури. Не менший внесок зробив діяч і в сучасну українську мову: писав твори на основі живого, усного мовлення, передаючи колорит та самобутність українців.

Майстер мереживного слова

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Сьогодні, 20 серпня, відзначає свій 81-й рік народження блискучий письменник, неперевершений майстер мереживного слова
Валерій Олександрович Шевчук!
Майстер мереживного слова

«Моя місія в житті – людину пізнати, й хоч я, може, їй не дам у поміч свого світла, але й не зневажу, бо прагну зрозуміти, а зрозуміти – це і є полюбити» (Валерій Шевчук)
Валерій Шевчук (народився 20 серпня 1939 року) – відомий український письменник, учений, перекладач. Надрукував 18 романів, 32 повісті, близько 150 оповідань. Видав том української барокової драми, серію антологій і збірок поезії ХІ-ХУІІІ ст.., книги авторів І. Вишенського, Л. Барановича, І Величковського, Д. Братковського, Г. Сковороди та ін. Автор монографії про І. Мазепу («Просвічений володар»), дослідницьких книжок «Козацька держава», «Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення».
В. Шевчук – лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, літературних премій ім. М. Коцюбинського, ім. А. Кримського, ім. І Огієнка, ім. Є. Маланюка тощо. Художні твори Валерія Шевчука перекладено більш як двадцятьма мовами світу.
Твори Валерія Шевчука несуть почуття любові до людини і рідної землі. Вони збагачують душу, породжують увагу до долі людської, сповнюють духовний світ читача прагненням до добра, правди і краси.
Пропонуємо вашій увазі деякі Валерія Шевчука, які є у фонді нашої бібліотеки.

14 серпня – свято Маковея або медово-маковий Спас

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

14 серпня – свято Маковея або медово-маковий Спас
14 серпня у народі святкують свято Маковея, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв, а у народі його ще називають Першим Спасом.
14 серпня – свято Маковея або медово-маковий Спас

Цього дня у церквах освячують воду, мед та квіти. За давніми переказами, князь Володимир саме цього дня прийняв хрещення, тому в стародавньому Києві 14 серпня освячували воду в Дніпрі і називали цей Спас «Спасом на воді».
Вода на Маковея вважається цілющою.
За свідченням Михайла Максимовича, на Київщині цією водою кропили ожереди (копиці сіна), щоб уберегти їх від мишей, кропили бджіл, а також пили цю воду, вмивалися нею з метою очищення від усього лихого.
Здавна вважається: якщо не освятити квіти на Маковія, то не буде квітнути господарство.
З-поміж квітів у букеті обов’язково мають бути великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик», або «маковейка». До нього кладуть чорнобривці, жоржини, айстри, гвоздики, барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м’яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.
Після освячення «маковійчика» кладуть за образами, де він зберігатиметься аж до весни, а деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже «освячене зело до всякої слабості здібне». Навесні мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до кіс, «щоб не випадало з голови волосся».
14 серпня – свято Маковея або медово-маковий Спас

Сакральний статус маку, як оберегу, в українців був доволі високим. Ним обсипали господарство, оселю, людей «від усього лихого». Наприклад, посипають маком біля порогу будівлі, де народилася дитина, щоб її не наврочила якась людина, що прийде провідати породіллю.
Окрім звичайного городнього маку, дівки-чарівниці на Маковея святили мак-видюк (самосійний, дикий мак), що в народному знахарстві вважається засобом проти чародійства.
Обрядовою їжею в цей день були «шулики» – печені коржі, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком. Готували також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.Від Маковія починається Спасівка — Успенський піст, який триватиме до 28 серпня – свята Успiння Пресвятої Богородиці.
14 серпня – свято Маковея або медово-маковий Спас

Цей день увесь належав дітям та дівчатам. Дорослі дівчата також святкували й не працювали. Вони збиралися, ходили в ліс по зілля, збиралися гуртками, проводили свої жартівливі ігри, а в лісі співали спасівчані пісні. Спеціально дівочими чарівними квітами в "маковійській квітці" були любисток, чебрець, ласкавці, кудрявці. До "маковійської квітки" додавали і голівку невеличкого соняшника, і все це пов'язували червоною стрічкою, щоб уся родина була здоровою. Дехто додавав кілька стеблин конопель чи льону. Бувало голівки маку в'язали в окремий букет.
За матеріалами сайту https://www.poglyad.tv/14-serpnya-svyato-makoveya-abo-medovo-makovyj-spas/
14 серпня – свято Маковея або медово-маковий Спас

Рекомендована література
Воропай О. Звичаї нашого народу: етнограф. нарис / Олекса Воропай; худож.-оформлювач Л. Д. Киркач_Осипова. – Харків : Фоліо, 2007. – 508 с. – ISBN 966-03-3633-0.
Українці: Свята. Традиції. Звичаї / уклад. І. Коверець. – Донецьк : Альфа-Прес, 2004. – 304 с. – ISBN 966-8510-08-9.
Шкода М. Н. Традиції і свята українського народу / М. Н. Шкода. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. – 384 с. – ISBN 978-966-338-601-0.

12 серпня - Міжнародний день молоді.

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

12 серпня - Міжнародний день молоді
12 серпня - Міжнародний день молоді.

День проголошений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1999 року, що ухвалила рекомендації Всесвітньої конференції міністрів у справах молоді (Ліссабон, 8-12 серпня 1998).
Уперше Міжнародний день молоді відзначався 12 серпня 2000 року, а ідея про його заснування була запропонована ще в 1991 році молоддю, яка зібралася у Відні на І сесії Світового молодіжного форуму системи ООН. Форум рекомендував, щоб Міжнародний день молоді було оголошено спеціально для збору коштів, просування та підтримки Фонду молоді ООН у партнерстві з молодіжними організаціями. Окрім того, Міжнародний день молоді, покликаний нагадати про роль молодих людей у розвитку і будівництві світу, а також про повсякденні проблеми, які стоять на цьому шляху.
Наразі загальновизнаного міжнародного визначення вікової групи – молодь, не існує. Однак для статистичних цілей Організація Об'єднаних Націй визначає «молодь» як осіб у віці від 15 до 24 років. За статистикою ООН, на сьогодні налічується 1,2 мільярда молодих людей, що становить 16% світового населення. До 2030 року чисельність молоді, за прогнозами, збільшиться на 7% і досягне майже 1,3 мільярда чоловік.
Варто нагадати, що крім Міжнародного дня молоді, відомим є католицький Всесвітній день молоді – з’їзд, який відбувається раз на два, або на три роки в одній із католицьких країн світу. Ініціатором цього дня-з’їзду був папа Іоанн Павло ІІ. Його почали відзначати з 1984 року. На Католицький Всесвітній день молоді зазвичай збираються сотні тисяч, а то й декілька мільйонів молодих людей, і він є надзвичайно популярними.
12 серпня - Міжнародний день молоді.

Свій День молоді існує і в Україні – відзначають його в останню неділю червня.

Екскурс в ХХ століття «Шляхи до незалежності» (до 30-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Екскурс в ХХ століття
«Шляхи до незалежності»[/color
(до 30-ї річниці прийняття Декларації
про державний суверенітет України)


16 липня 1990 року Верховна Рада ще УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
Декларація стала історичним документом, який став предтечею ухваленого роком пізніше Акта проголошення незалежності України.
Екскурс в ХХ століття  «Шляхи до незалежності»  (до 30-ї річниці прийняття Декларації  про державний суверенітет України)

Історія
На початку 1980-х компартійна верхівка, шукаючи вихід із глибокого застою, що охопив СРСР, розпочала косметичний ремонт режиму, відомий як «перебудова». Проте тоталітарний режим за своєю природою нездатний реформуватися.
Водночас паростки свободи швидко зробили процес неконтрольованим і радянська імперія стала тріщати по швах…
Весною 1990-го проголосила незалежність Литва. Готувалися до цього Латвія і Естонія. 12 червня державний суверенітет задекларувала РРСФСР.
Бурлила й Україна. Набирав силу Народний Рух, швидко множилися інші демократичні й патріотичні організації. Українська міжпартійна асамблея прямо на вулицях почала реєстрацію громадян Української Народної Республіки (на кінець 1990 р. було зареєстровано близько 3 млн. осіб). Національно-визвольний рух українців швидко набирав обертів. Під тиском суспільних настроїв навіть КПУ на ХХVІІІ з’їзді прийняла резолюцію про державний суверенітет.
Прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет стало важливим елементом процесу державотворення.
В самому документі суверенітет трактувався як «верховенство, самостійність, повнота й неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах». І хоча мова не йшла про вихід із складу СРСР (передбачалося, що принципи Декларації будуть використані для укладання нового союзного договору). Однак, насправді українська Декларація про суверенітет стала фактично програмою побудови незалежної держави.
Копія витягу із Декларації з підписами
Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом». Єдиним джерелом влади визначався народ України. У міжнародних відносинах декларувався постійний нейтралітет і дотримання трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. Українці мали безпосередньо укладати договори з іншими державами. Зрештою майже всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР.
Оскільки абсолютну більшість депутатів Верховної Ради становили комуністи (239 чоловік), Декларації не було надано статус конституційного акту. Разом із тим до Конституції УРСР були внесені статті, що проголошували верховенство українських законів над союзними. Це стало важливим кроком для наповнення Декларації реальним змістом.
День проголошення Декларації був оголошений святковим і вихідним на території України. А її перша річниця ознаменувалася велелюдними урочистими мітингами і демонстраціями по всій Україні.
Саме боротьба за реалізацію положень Декларації про державний суверенітет України, за власну незалежну державу нарешті привела до прийняття Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
Прийняттю Декларації передувала важка праця і боротьба прогресивних і українських сил. У Києві та інших містах України проходили масові демонстрації, збори, мітинги робітників, у т.ч. й гірників, селян, бурхливі виступи сотень тисяч трудящих, голодування студентів на підтримку суверенітету.
Відродження національної свідомості, прискорене зростанням ант центристських настроїв ставало дедалі очевиднішим фактом як в Україні так і в інших республіках СРСР. Та, може, найбільш важливою зміною було те, що поступово зникала психологія страху.
Тим часом у політичному житті України вимальовувалися три ключових теми: проект нової Конституції, вибори президента і найважливіше – новий союзний договір, який мав надати республікам набагато більше прав у перебудованому докорінним чином і децентралізованому СРСР. Вже не за горами був час переломних рішень. Залишилось невизначеним тільки те, хто прийматиме ці рішення і як вони здійснюватимуться.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада майже одностайно проголосила незалежність республіки. Щоправда, комуністичні депутати зуміли нав’язати певні обмеження й домоглися рішення про проведення 1 грудня 1991 року референдуму з питань щодо незалежності. На цей день були призначені вибори президента України. Отже, український народ мав безпрецедентну можливість обрати свій шлях розвитку і того, хто очолить уряд України.
Всеукраїнський референдум у грудні 1991 р. став ще однією історичною подією, довів спроможність українського народу самостійно вирішувати найбільш важливі питання суспільного й державного життя, став формою національного державотворення. 90 відсотків його учасників віддали свої голоси за незалежність – це перевершило найоптимістичніші прогнози.
«Декларація про державний суверенітет УРСР» стала актом відновлення державницьких прагнень українців через 70 років після доби Української революції 1917-1920 рр.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті
Екскурс в ХХ століття  «Шляхи до незалежності»  (до 30-ї річниці прийняття Декларації  про державний суверенітет України)

Екскурс в ХХ століття  «Шляхи до незалежності»  (до 30-ї річниці прийняття Декларації  про державний суверенітет України)

Шукайте інформацію на Інтернет-сайтах:

 https://zakon.rada.gov.ua/go/55-12
 https://uk.wikipedia.org/wiki
 https://sorada.gov.ua/actual/actual/20430-29-rokiv-tomu-bula-pryjnjata-deklaratsija-pro-derzhavnyj-suverenitet-ukrajiny.html
 https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lypen/16/1990-uhvalennya-deklaraciyi-pro-derzhavnyy-suverenitet-ursr
 http://www.nbuv.gov.ua/node/4204
Назад Вперед

Архів новин

Октябрь 2020 (5)
Сентябрь 2020 (3)
Август 2020 (5)
Июль 2020 (11)
Июнь 2020 (4)
Апрель 2020 (1)

^