Тарас Шевченко — духовний символ України
Відзначаємо 80-річчя Ліни Костенко
Тарас Шевченко — духовний символ України
» » «ЦЕ МИТЕЦЬ З БОЖОЇ ЛАСКИ…» (Літературний портрет до 150-річчя від дня народження Василя Стефаника)

«ЦЕ МИТЕЦЬ З БОЖОЇ ЛАСКИ…» (Літературний портрет до 150-річчя від дня народження Василя Стефаника)

Категорія: Відзначаємо, святкуємо, пропонуємо

Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття, розширює творчі контакти з українськими періодичними виданнями, активізує свою діяльність як публіцист. Після опублікування в 1890р. першої статті — “Жолудки наших робітних людей і читальні” — він у 1893 — 1899 рр. пише і друкує в органах радикальної партії “Народ”, “Хлібороб”, “Громадський голос” та “Літературно-науковому віснику” ряд статей: “Віче хлопів мазурських у Кракові”, “Мазурське віче у Ржешові”, “Мужики і вистава”, “Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza”, “Книжка за мужицький харч”, “Молоді попи”, “Для дітей”, “Поети і інтелігенція”.
1896 — 1897 рр. — час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов’язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою. У 1896 — 1897 рр. він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком “З осені”. Та підготовлена книжка не зацікавила видавців, і письменник знищив рукопис. Кілька поезій у прозі, що лишилися в архівах друзів Стефаника, були опубліковані вже після його смерті (”Амбіції”, “Чарівник”, “Ользі присвячую”, “У воздухах плавають ліси”, “Городчик до бога ридав”, “Вночі” та ін.).
1897р. у чернівецькій газеті “Праця” побачили світ перші новели Стефаника — “Виводили з села”, “Лист”, “Побожна”, “В корчмі”, “Стратився”, “Синя книжечка”, “Сама-саміська”, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села. Проте не всі відразу зрозуміли і сприйняли нову оригінальну манеру Стефаника. Коли невдовзі письменник надіслав нові новели — “Вечірня година”, “З міста йдучи”, “Засідання” — в “Літературно-науковий вісник”, то у відповідь дістав лист-пораду, зміст якого зводився по суті до невизнання манери Стефаника. Це й викликало появу листа Стефаника від 11 березня 1898р. до “Літературно-наукового вісника”, адресованого фактично О. Маковею. Він являє собою своєрідне літературне кредо Стефаника, його справді новаторську ідейно-естетичну програму.
Перша збірка новел — “Синя книжечка”, яка вийшла у світ 1899р. у Чернівцях, принесла Стефаникові загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, серед яких, крім І. Франка, були Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Автор “Синьої книжечки” звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства.
Новели “Катруся” і “Новина” належать до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника. Вони стоять поряд із такими пізнішими його шедеврами як “Кленові листки”, “Діточа пригода”, “Мати” та ін. Майстерно змальовано в цих творах трагічні людські долі. Героїчний склад художнього мислення Бетховена, невід’ємною ознакою якого є вражаюча масштабність почуттів, думок, картин, можна впізнати в окремих новелах Стефаника (”Сини”, “Марія”). У листі до редакції “Плужанина” від 1 серпня 1927р. Стефаник, заперечуючи трактування його як “поета загибаючого села”, зазначав: “Я писав тому, щоби струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоби з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, а решта — це література”.
У 1900р. вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест”, яку також було сприйнято як визначну літературну подію. Для другої збірки Стефаника характерне посилення громадянського пафосу (завдяки таким творам, як “Камінний хрест”, “Засідання”, “Лист”, “Підпис”). У другій збірці головне місце займає тема, що хвилювала письменника протягом усього творчого життя, — одинока старість, трагедія зайвих ротів у бідних селянських родинах. Цій темі цілком присвячені твори із “Синьої книжечки” (”Сама-саміська”, “Ангел”, “Осінь”, “Школа”), новели зі збірок “Камінний хрест” (”Святий вечір”, “Діти”), “Дорога” (”Сніп”, “Вістуни”, “Озимина”). Цікавить Стефаника вона й у другий період творчості, хоч уже в іншому плані (”Сини”, “Дід Гриць”, “Роса”, “Межа”).
1901р. вийшла в світ третя збірка новел Стефаника — “Дорога”, яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. Це наявне у своєрідній поетичній біографії Стефаника “Дорога” та роком раніше написаній ліричній сповіді “Confiteor”, що в переробленому вигляді була надрукована під назвою “Моє слово”. У збірці переважають новели безсюжетні, лірично-емоційного плану (”Давнина”, “Вістуни”, “Май”, “Сон”, “Озимина”, “Злодій”, “Палій”, “Кленові листки”, “Похорон”).
Тема матері і дитини, жертовності материнської, батьківської любові з’являється в Стефаника у життєвому переплетінні з іншими темами ще в збірці “Синя книжечка” (”Мамин синок”, “Катруся”, “Новина”). Наявна вона й у збірці “Камінний хрест”. У “Літературно-науковому віснику” за 1900р. український читач відкрив для себе Стефаникову новелу “Кленові листки”, яка стала окрасою збірки “Дорога”.
1905р. вийшла в світ четверта збірка письменника — “Моє слово”. У ній уперше була надрукована новела “Суд”, яка завершує перший період творчості Стефаника.
У пору імперіалістичної війни і великих соціальних потрясінь, розпаду Австро-Угорської імперії і становлення радянської влади Стефаник знову береться за перо новеліста. Почався другий період його творчості, не такий інтенсивний, як перший, але з чималими здобутками. Хронологічним початком цього періоду можна вважати новелу “Діточа пригода” (написана восени 1916р., а опублікована на початку 1917р.).
1916р. Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам’яті Франка. За “Марією” письменник публікує шість новел, які разом із двома названими творами другого періоду (”Діточа пригода” і “Марія”) склали п’яту збірку — “Вона — земля”, видану 1926р.
У 1927 — 1933 рр. Стефаник опублікував ще більше десяти новел. В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як “Нитка”, “Браття”, “Серце”, “Вовчиця”, “Слава Йсу”, “Людмила”, “Каменярі”.
У роки перебування Західної України під владою Польщі Стефаник жив майже безвиїзне в с. Русів, де й писав останні твори у вільну від хліборобської праці хвилину. До самої смерті не полишало Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”. І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.
Творчість В. Стефаника – не просто майстерне зображення автентичного галицького сільського побуту, політичних обставин того часу, це заглиблення в універсальні аспекти людського життя. Його творчість та манера письма мали великий вплив на розвиток української новелістики.

Твори:
Стефаник В. Вибрані твори / Василь Стефаник. – Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2003. – 192 с.
Стефаник В. І чого ти серце… : вибране / Василь Стефаник. – К. : ВЦ «Академія», 2015. – 272 с. – (Серія «In crudo»).
Стефаник В. Моє слово : новели, оповідання, автобіографічні та критичні матеріали, витяги з листів / Василь Стефаник. – Київ : Веселка, 2000. – 319 с.

Література про нього:
Андрусяк І. Василь Стефаник. Туск : [Вступна стаття] / Василь Стефаник. Вибрані твори. - Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2003. – С. 3-20.
Бабій В. Жінки, яких він кохав / Василь Бабій // Київ. – 2005. - № 7-8. – С. : 149-164.
Баран Є. «Відай, тота моя література, то є напасть на людий і на себе» : [Вступна стаття] / Василь Стефаник. І чого ти, сереце моє…: Вибрані твори. - К. : ВЦ «Академія», 2015. – 272 с. – (Серія «In crudo»).
Бохан О. І. «Це митець з Божої ласки…» : до 140-річчя від дня народження Василя Стефаника / О. І. Бохан // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ : Книжкова палата України, 2011. - №2. – С. 61-73.
Горак Р. З глибин душі людської : [прочитання творів В. Стефаника зі сцени] / Роман Горак // Дзвін. - 2010. - № 7. - С. 114-116.
Горак Р. Кров на чорній ріллі : есе-біогр. В. Стефаника / Р. Горак ; ред. Н. Л. Ленська. - К. : Академія, 2010. - 608 с.
Горак Р. Фрагмент роду Василя Стефаника : [на основі даних із метрич. книг Держ. архіву Івано-Франків. обл.] / Роман Горак // Дзвін. - 2006. - № 5-6. - С. 105-108.
Гоян Я. Дорога: (Життєва і творча доля В.Стефаника) / Ярема Гоян // Українська література в загальноосвітній школі. - 2000. - № 2. - С.2-9.
Гоян Я. Дорога: (Життєва і творча доля В.Стефаника) / Ярема Гоян // Українська література в загальноосвітній школі. - 2000. - № 3. - С.2-9.
Гоян Я. Дорога: (Життєва і творча доля В.Стефаника) / Ярема Гоян // Українська література в загальноосвітній школі. - 2000. - № 1. - С.5-14.
Демянівська Л. Таємниця Стефаникового таланту : [вступна стаття] / Людмила Демянівська // Василь Стефаник. Моє слово. – К. : Веселка. – 2000. – С. : 5-25.
Піхманець Р. Повернення до себе: над листами В. Стефаника / Р. Піхманець // Дзвін. - 2008. - № 5-6. - С. 121-139.
Процюк С. Троянда ритуального болю: [роман про Василя Стефаника] / С. Процюк. - К. : Академія, 2010. - 183 с. : іл. - (Автографи часу).
Сенник Л. Василь Стефаник [Текст] : погляд крізь століття / Л. Сеник // Дзвін. - 2004. - № 5-6. - С. 146-148.
Сізова К. Модерне переосмислення фольклорних традицій портретування у новелістиці Василя Стефаника / К. Сізова // Дивослово. - 2010. - № 2. - С. 52-54.
Соловей О. "Чи кожен здатний винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину...": (Творчість В.Стефаника. Новела "Камінний хрест") / О.Соловей // Дивослово. - 2000.- 5. - С.44- 46.
Шумило Н. Літературний феномен Василя Стефаника : (Національний варіант експресіонізму) / Н.Шумило // Українська література в загальноосвітній школі. - 2001.- № 3. - С.34-42.
Ярош Я. Жив із Богом у серці : до 130-річчя від дня народження Василя Стефаника / Ярослав Ярош // Дзвін. – 2001. – С. 149-150.

Корисні Інтернет-ресурси
Василь Стефаник. Життя і творчість // Київський університет імені Бориса Грінченка: сайт. – Режим доступу: https://if.kubg.edu.ua/prouniversitet/sportyvni-zakhody-konkursy-zmahannia/vasyl-stefanyk-zhyttia-i-tvorchist.html - Назва з екрана. – Дата звернення : 11.05. 2021.
Василь Стефаник. Прийти ближче до смерти // Укрінформ: мультимедійна платформа іномовлення України / Культура. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2831103-vasil-stefanik-prijti-blizce-do-smerti.html - Назва з екрана. – Дата звернення : 11.05. 2021.
Василь Стефаник – видатний майстер психологічної новели // Ukrainian Time : сайт – Режим доступу: https://ukrainiantime.org/uk/article/vasyl-stefanyk-vydatnyi-maister-psyhologichnoi-prozy - Назва з екрана. – Дата звернення : 11.05. 2021.
Василь Стефаник : фільм // Гра долі : сайт. – Режим доступу : http://hradoli.com/doroga-vasil-stefanik/ - Назва з екрана. – Дата звернення : 11.05. 2021.
Стефаник Василь Семенович. Життєвий та творчий шлях, біографічні статті // УкрЛіб. Бібліотека Української Літератури : сайт. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=11 - Назва з екрана. – Дата звернення : 11.05. 2021.скачать dle 10.3фильмы бесплатно

Архів новин

Август 2021 (1)
Июль 2021 (2)
Июнь 2021 (7)
Май 2021 (11)
Апрель 2021 (4)
Март 2021 (7)

^